Рани болю затягуються, але боліти на перестають – бо є пам’ять
Кожного року у третю неділю травня ми згадуємо про масові репресії, які відбувалися на Україні, Буковині та у нашому районі. Час минає рани болю затягуються, але боліти на перестають – бо є пам'ять.
Починаючи з 1925 року до 1980 років були тяжким періодом для України.
Колективізація, непокора народу послужила тим першим поштовхом, який розпочав репресії проти нашого народу росією.
Саме важче було в 30 – 50 роки коли правив Сталін тоді був терор, який мав мету знищити українців.
У нашому колишньому Глибоцькому районі проживають на даний час 19 репресованих, але я хочу пригадати голів родин, які були вивезені 12 – 13 червня 1941 року із селища Глибока.
Бурак Візітор – хормейстер
Ванзуряк Ілля – двірник
Візнюк Іван – залізничник
Коврик Олександр - поліцейський
К









