Минуло чотири роки, але біль не вимірюється часом
Любий, ти завжди поруч.
Минуло чотири роки... як тебе немає…
3 жовтня назавжди залишиться великим рубцем у моєму серці.
В цей день загинув Анатолій Володимирович КРИВОНОС, вічна пам'ять і слава Герою!
Чотири роки я вчуся жити без тебе — без твоєї підтримки, без твого голосу, без того відчуття, що ти… моя опора, моя стіна.
Ти був чоловіком у найкращому значенні цього слова. Чесним, справедливим, наполегливим. Ти не багато говорив — ти доводив усе своїми вчинками. Ми разом збудували наш дім. Дім, який сьогодні залишився там, в окупованій Каховці. Я далеко від нього, у Чернівцях, але в пам’яті він назавжди залишиться нашим — у кожній цеглинці, у кожному дереві, яке ми посадили, у кожному куточку живе частинка нашого життя, нашої любові. Ми народили трьох дітей. І я особливо в









