Не спинити, не загатити, бо час рікою пливе…
На життєвих перехрестях
А може диво – сон, а може на яву віднесли хвилі Сірету оті роки дитинства, юності і зрілості пори?
Та таки так життєвий перегорнув сторінки і ось сьогодні 14 червня - ювілей, помітний , кажуть люди, що й поважний, бо щістдесят літ від дня народження виповнюється. Віват!
Хлопчина Георгій Лютик змалку зростав кмітливий, тягнувся до знань у школі, й завершив її, подався у Чернівці. І вторував дорогу з Йорданешти до університету. Вступив на філологічний факультет й успішно закінчив навчання. Із дипломом рік повчителював у Карапчеві, а далі здібного фахівця запримітили у Глибоці й запропонували очолити районну соціальну службу для молоді. Сходинка за сходинкою зростав і на іншій ролі громадської організації. Словом, тепер уже Георгій Флорович удостоївся честі









