Як уже інформувалося на сторінці ФБ “Книгозбірня Глибоччини” у вівторок 23 квітня відбувся творчий звіт бібліотекаря Просіцької сільської бібліотеки ,поетеси Родіки Зегрі. Подаємо розлогіший матеріал про цей звіт.
Родіка Зегря неодноразово вже друкувала свої вірші на сторінках часопису “Новий день”. Тим не менш нагадую: Родіка Георгіївна народилась і мешкає у с. Просіка Глибоцького, а нині Чернівецького, району.За фахом – бібліотекар. Продовжила сімейну династію бібліотечних працівників. Водночас Родіка Зегря – краєзнавець, культурна і громадська діячка, багаторазовий переможець і призер фахових обласних конкурсів. У співдружності з директоркою Глибоцького краєзнавчого музею створений і діє її проєкт – літературно-мистецький клуб “Діалог поколінь”. У рідному селі заснувала читацький клуб “Мій край”. Літописець історії Просіки, авторка книги “Сторінки історії села Просіка”. А ще талановита поетеса, котра пише свої твори як румунською, так і українською мовами.
Завдяки організатору і ведучої зібрання, що відбулося 23 квітня у читальному залі Глибоцької бібліотеки, Ользі Ковальчук,шанувальники поетичного слова мали змогу зустрітися з Родікою Зегрею і ще раз насолодитися її віршами в авторському виконанні.
Звісно, присутні скористалися нагодою і висловили власні думки щодо творчості поетеси. Це, зокрема, зробили директорка вже згаданого музею Ольга Шевченко, поетеса з Тарашан Леонтина Топало, головний редактор газети “Новий день” Микола Шапка, Вчителька Глибоцького ліцею Валентина Лучак- Богдан. До речі, цікавий факт: вона експромтом, вже дорогою до зібрання придумала віршовану посвяту Родіці Зегрі. Словом, зустріч пройшла вельми щиро, невимушено і, безперечно, надовго залишиться в пам’яті кожного з її учасників.
…Завершуючи ці нотатки, я мимоволі ловив себе на думці, з ким порівняти голос Родіки Георгіївни-притишений, такий проникливий. І я тут ввімкнув радіоприймач, готуючись послухати чергову порцію свіжих новин. До їх початку залишилось тридцять – сорок секунд. Цю паузу в ефірі заповнили піснею у виконанні відомого і популярного французького співака Джо Дасена. О, Боже, ляснув себе долонею по чолі: так це з ним і не інакше ,порівнював голос нашої звітувальниці, що зігрів серце і збентежив душу, як власне,загалом вся її поезія.
І на додаток скажу. Прощаючись з Родікою Зегрею кожен із присутніх у залі отримав від неї у подарунрк по букетику ароматної зеленої м’яти, що росте поряд з квітами на городі поетеси.
Василь Гейніш
