34 роки річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. До зруйнованого реактора було рукою подати…
Ледь повернувшись зі служби у армії тодішнього радянського союзу, Раду Тимчук разом з кількома своїми односельцями з Карапчева поїхав на Донбас. Молоді хлопці вступили у професійно-технічне училище у Білозерську, а закінчивши його спустились під землю на місцевій шахті. Власне, то був початок загалом 32-річної шахтарської роботи. Що правда, із неочікуваною перервою, що сталась у квітні 1986 року, коли світ здригнувся від страшного вибуху на Чорнобильській АС. Уже за тиждень після 26-го числа, Раду викликали до військкомату, і як армійського хіміка запасу, відправили на ліквідацію аварії на ЧАЕС.
Звісно, ніхто із ліквідаторів у той час і гадки не мав на яку велику небезпеку себе наражав. А проводити різні заходи дезактивізації Раду довелось, образно кажучи у самому пеклі, - всього за