Вчитель, бібліотекар, голова ветеранського осередку села
Щоранку, прокинувшись, він нашвидкоруч готує собі сніданок, а опісля вирушає пішки ( 2,5 км.) до сільської бібліотеки. Цей заклад культури ось уже шість років вважається місцем його постійної роботи...
Народившись у бідній селянській сім'ї у Станівцях важкого 1944 року Микола Постіука мріяв ще у школі про те, аби по її закінченні обов'язково вступити до Чернівецького університету. Кмітливий, жадібний до знань хлопець таки досяг свого.
-Однак,- розповідає Микола Адамович,- провчившись на філологічному факультеті до третього курсу, зробив вимушену перерву. Зі студентської лави мене забрали на службу до совєтскої армії. До університету я повернувся аж за три роки, причому знову на третій курс. Словом, моє навчання у виші затягнулося на вісім років. І тільки після цього я поїхав вчителю









