У дитячу мрію повірила – від неї не відступила
Свого часу, коли доводилось чути, що він чи вона обрали свою майбутню професію ледь не з першого класу, то мимоволі це викликало у мене іронічну посмішку. А якщо про таке читав у газетних матеріалах, то не рідко сприймалось подібне за черговий журналістський штамп. Але мудро казав дід Нечипір з відомої кінокомедії: «Не поспішай!..».
І справді, чим більше слухав свою співрозмовницю – вчительку початкових класів Глибоцького ліцею Галину Панцер, то дедалі частіше ловив себе на думці, що поспішати з висновками не завжди потрібно.
У словах Галини Василівни про її ранній вибір професії, а саме ще з учнівської парти, звучали такі переконливі нотки, що не погодитись з ними, або тим паче відкидати їх, означало ніщо інше, як брати гріх на власну душу. Зважте самі: уже ледь закінчивши дев’я









