НЕСТЕРПНИЙ БІЛЬ І СМУТОК
Боронячи нашу рідну землю від російських окупантів, відійшов у вічність Герой, наш односельчанин, Іримеску Микола Георгійович, 23.11. 1983 р. н.
Словами важко загоїти пекучий біль втрати найріднішої людини. Громада низько схиляє голови в глибокій скорботі та висловлює щирі співчуття усім родичам, близьким, друзям та побратимам з приводу передчасної смерті нашого земляка, справжньої людини і зразкового сім‘янина. Нехай світлий спомин про нашого захисника буде завжди з нами.
Пішов на схід. Та повернутись обіцяв.
А ми гуртом тебе ще проводжали
Та ти сміявся і не знав,
Що там на небі, вже для тебе готували.
Ти був в боях, ти бачив ворога в лице,
Хоча лицем його оскал навряд чи зветься,
Коли попав в небажане кільце,
Ти розумів, що битись насмерть доведеться,
А мила в ніч ніяк заснути не могла,
Чомусь молилась, довго-давно так молилась,
Неначе серцем поруч весь цей час була,
Аж поки пташка у вікно їй не забилась.
І в цю хвилину зрозуміла…..
Вічна пам’ять та слава ГЕРОЮ!