Серпнева, четверта, хвиля цьогорічного моніторингу гіперлокальних медіа щодо гендерної чутливості їхніх матеріалів (11-17 серпня 2020 р.) охопила ті самі, що й у попередній період, 10 видань Чернівецької області: 5 районних газет – «Вижницькі обрії», «Вільне життя», «Голос краю», «Слово правди», «Хотинські вісті» та 5 інтернет-видань – «Глибока.info», «Заставна сьогодні», «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський портал» та «Сторожинець.info».
Проаналізовано 180 публікацій: 95 у друкованих та 85 в інтернет-виданнях.
Попри відпустки гендерна чутливість ЗМІ серпневій спеці не далася: загальна представленість жінок – 43,5%. Це – кращий результат цьогорічних моніторингів (лютий – 38%, квітень – 35%, червень – 40,5%). До експертної думки жінок журналісти звертались у 44% випадків, а героїнями матеріалів вони були у 43% випадків. Фемінітиви все більше стають нормою слововживання, їх 59% (у газетах 77%).
Друковані ЗМІ
Загальна представленість жінок у газетах лише трохи «не дотягує» до балансу – 45%, при цьому експерток більше половини – 53%, героїнь менше – 37%. Журналісти все частіше звертаються до думки фахівчинь, послідовно впроваджуючи у редакційну політику гендерну рівність. Хоча варто зазначити, що т.зв. «олюднених» матеріалів у ЗМІ меншає.
Тільки жінки коментували теми освіти та волонтерства (100%), їхні думки переважали у темах дозвілля (67%) та охорони здоров’я (56%), тримали паритет із чоловіками-експертами у публікаціях про бізнес (50%). В інших темах жінки менше присутні ніж чоловіків.
Традиційно менша представленість жінок у публікаціях, присвячених політиці чи діяльності місцевої влади (33% експерток і 44% героїнь), культурі (39% експерток і 23% героїнь) та спортивній тематиці (у 36% випадків були героїнями і жодного разу не коментували тему) Лише чоловіки є героями і експертами в повідомленнях про надзвичайні ситуації.
Якщо попередні моніторинги фіксували присутність жінок у темі політики/місцевої влади на рівні в середньому 20%, то серпневий результат обнадіює. Зауважимо, однак, що наповненість теми дало оприлюднення на шпальтах новоселицької газети «Слово правди» списку ТВК до місцевих виборів, в якому жінки переважають 11 до 7 (забігаючи наперед, згадаємо такі списки на сайтах «Новоселиччина» та «Сторожинець.info») – таку б картину та у виборчі списки!
Після карантинної вимушеної бездіяльності почав розправляти крила спорт, відповідно зросла кількість публікацій та учасниць/учасників.
Життєві історії про жіночі долі, згадування-привітання породіллям, рецепти від ґаздинь та поради від фахівчинь, яких зазвичай у газетах й так чимало, у серпні дали 100% експерток та 88% героїнь (категорія «інше»).
У 56% випадків (середній показник експерток і героїнь) жінки присутні в матеріалах «Хотинських вістей», на 15% поліпшивши червневий показник! Як тримали гендерний баланс інші газети, видно з діаграми.
«Слово правди», яке у червні було за півтора кроки до гендерного балансу (43,5% /48,5%,), а також «Голос краю» (42% / 44%) та «Вижницькі обрії» (39%/ 44,5%), які ранішедемонстрували висхідні тенденції,трохи втратили пильність.Натомість вдвічі покращило гендерний баланс «Вільне життя» (36,5% /18%).
Наведена вище діаграма ілюструє також ставлення редакцій друкованих видань до фемінітивів. «Хотинські вісті» (88%) обійшли «Слово правди» (85%) та посунули на третю позицію «Вижницькі обрії» (84%). Активну симпатію до фемінітивів виявило «Вільне життя», в чотири рази збільшивши кількість іменників жіночого роду на позначення професій, зайнятості жінок – 75% (проти 18% червневих). «Голос краю» застосував фемінітиви у 50% (75% у червні).Загалом в газетних публікаціях зустрічаємо 76,5% фемінітивів.
Показник гендерної чутливості буковинських газет у серпні – 52,5%, або на 4% вищий за червневий.
Редакції «Хотинських вістей» та «Слова правди» демонструють послідовну редакційну політику у гендерних питаннях, щораз покращуючи статистику. Відзначимо кіцманську газету «Вільне життя», яка більш ніж у 2,5 рази підвищила індекс гендерної чутливості (49% проти 18% червневих).Натомість
«Вижницькі обрії» та «Голос краю» зменшили чутливість на 9-10 позначок.
Інтернет-видання
Представленість жінок у гіперлокальних інтернет-медіа Буковини також збільшується: у серпні 44%, що вище на 3% за червневий показник та на 13% за квітневий. У стрічці новин майже половина героїнь – 49 %, експерток трохи більше за третину – 35%. Зауважимо, однак, переважну безособовість текстів. Найактивнішим виглядає жіноцтво в освіті: 100% експерток та 83% героїнь, жінкам належить дві третини коментарів щодо соцполітики (75%) та 40% щодо економіки. В інших темах коментарів жінок немає.
Героїнь в інтернет-виданнях значно більше. У деяких темах вони переважають чоловіків, зокрема таких як спорт (58%), політика/місцева влада – 52%, війна/армія – 50%, в інших поступаються: медицина – 40%, культура/релігія – 33%. Не писали видання у серпні на теми волонтерства, дозвілля, екології.
Співвідношення жінок/чоловіків у тематичному зрізі видно з діаграми.
Дотримання гендерного балансу, як показує наступна діаграма, – дуже картате. Дається взнаки безособовість повідомлень (переважає констатація фактів, немає інтерв’ю, сторітелінгів тощо).
Як бачимо, у стрічці новин трьох інтернет-видань немає жодного фемінітиву, кількість у двох інших незначна. Загалом зафіксовано 41% фемінітивів. Це – високий показник порівняно з червневим 6%, однак послідовної політики видань не простежуємо (у квітні – 70%, у лютому – 29%). Можна відзначити тенденцію до переважного застосування, зокрема – редакціями «Глибока.info» та «Північно-Бесарабського порталу».
Враховуючи кількість експерток/героїнь/фемінітивів, лідерство за рівнем гендерної чутливості отримав «Північно-Бесарабський інформаційний портал» (48,7%), на другій позиції – сайт «Глибока.info» (40%). Їхні стрічки новин також найактивніше наповнюються.
Фемінітивіву проаналізованих гіперлокальних медіа Буковини – 59% з усіх ужитих назв посад/зайнятості, що на третину більше, ніж у червні 42%. У редакційній політиці газет простежується зростаюча прихильність – 77%( 73% у червні, 60% у квітні), чого не можна сказати щодо інтернет-видань.
Зауважимо, що відсоток фемінітивів міг би бути вищим. Розповідаючи про лікарку-інфекціоністку, «Хотинські вісті» згадують її фах у чоловічому роді, як у дипломі, або ж «Слово правди» вказує першу спеціальність журналістки – педагог, «Вільне життя» та «Голос краю» застосовують обидві форми: вчителька і педагог/куратор/класний керівник, хоча логічніше було б дотримуватися фемінітивів, особливо в одній публікації – кураторка, керівниця, педагогиня… Якщо призерка, то чому лауреат? Якщо журналістка, то навіщо вживати ще журналіст? Чому директорка/директор через раз? «Вижницькі обрії», де найбільше фемінітивів (16 проти 3 маскулінітивів), про героїню-вчительку пишуть педагог та в’язень, коли можна педагогиня й «ув’язнена»… Тенденція до застосування фемінітивів все ж перекриває окремі алогізми.
Стереотипів та сексизмів у гіперлокальних медіа Буковини не зафіксовано вже впродовж кількох хвиль моніторингу.
До тематичних можна віднести матеріал «Децентралізація. Жінки та їх права і можливості» у газеті «Слово правди» за 14.08.
Чернівецька область продовжує утримувати сумну першість із захворюваності на коронавірус, однак тема Covid-19 не є провідною. Щоденну статистику по області та Україні друкує тільки інтернет-видання «Глибока.info». Газета «Вільне життя», яка працювала у час моніторингу в т.зв.червоній зоні, подала 5 коментарів (1 експертка – 4 експертів) в аспектах медицини та дій місцевої влади.
Зауважимо більш ніж удвічі кращу за червневу представленість жінок у гіперлокальних медіа щодо теми Covid-19: загалом 57% (50% у газетах та 65% на сайтах), їх активно залучають до коментування, що демонструє діаграма.
Відповідно до результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Буковини становить у серпні 49%, що на 8% вище, ніж у червні, і забезпечив третє місце в Україні. Лише 2% не вистачило до лідерської позиції, яку розділили волинські та харківські медіа! Ось би сайтам активізуватися, взявши за приклад послідовну висхідну редакційну політику газет в царині гендерної чутливості…
Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Тетяна Смолдирева, медіаекспертка
___________________
Гендерниймоніторингжурналістськихматеріалівгіперлокальнихмедіаздійснюється в межах проєкту «Гендерночутливийпростірсучасноїжурналістики», якийреалізуєВолинськийпрес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, Незалежноюгромадською мережею прес-клубівУкраїни за підтримки «Медійноїпрограми в Україні», щофінансується Агентством США з міжнародногорозвитку (USAID) і виконуєтьсяміжнародноюорганізацієюInternews.
Видання аналізуютьза такими критеріями:1) представленості жінок/чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку цитують) та як героїнь/героїв; 2) застосування фемінітивів; 3) наявності стереотипів та сексизмів у журналістських матеріалах; 4) наявності тематичних публікацій.