21 червня – день медичного працівника
До її кабінету щодня заходять десятки людей. Аби зробити рентген знімки потрібні лічені хвилини, та цього цілком достатньо, щоб кожен із відвідувачів, неодмінно прощаючись щиро сказав миловидні жінці у білому халаті:
- Дякую, лікарю!
Власне, у слові «лікарю» суто формально є певне перебільшення, бо Євгенія Василівна Шандро старший рентген-лаборантка, але ця скромна посада ані скільки не зменшує значимість її роботи. Переконаний, за поглядом не лише пацієнтів, а й колег Євгенії Василівни вищих за фаховим рівнем тобто саме лікарів, така оцінка сповна виправдана.
Після закінчення Вашківецького медичного училища вона почала працювати у Глибоцькій рай лікарні. Чи думала-гадала зовсім юна випускниця, що від тоді, а було це у 1975 році, все її подальша трудова діяльність нерозривно пов’яжеться зі згаданою медичною установою і донині. Приклад Євгенії Василівни вельми не з багатьох за стажем на подібному місці роботи. Тим не менш, вона продовжує чесно і сумлінно, високо професійно виконувати свої обов’язки. І досі Євгенія Василівна добрим словом згадує свого мудрого вчителя і наставника – лікаря Євгена Остаповича Дмитрашка (світла йому пам’ять), бо він, як ніхто інший, привив їй любов до професії, навчив працювати з людьми щиро і відповідально.
Зазвичай, у ході спілкування завши хочеться спитати у співрозмовника, і в даному випадку у співрозмовниці (даруйте, за журналістський штамп), а що ж у Вашому послужному списку нагород за таку бездоганну, багаторічну працю? Прочувши моє запитання Євгенія Василівна не приховано знітилась, мовляв, хіба таким рядовим працівникам можуть давати особливі відзнаки. Втім, за якусь мить, м’яко посміхнувшись, стиха промовила:
-А знаєте, пригадала. Не так давно, коли Георгій Прдій ще очолював райдержадміністрацію, він вручив мені з нагоди дня медика Почесну грамоту. Звісно за поданням головного лікаря Івана Шкробанця.
Та найвища нагорода для Євгенії Василівни без сумніву прості і чарівні слова вдячності, сказані пацієнтами на порозі кабінету:
- Спасибі, лікарю!
Василь Гейніш