157-ме храмове свято відзначив кафедральний собор прп. Параскеви (Сербської). 26 і 27-го жовтня відбувалися святкові богослужіння на честь покровительки соборного храму. На запрошення Митрополита Чернівецького і Буковинського Данила прибули в Чернівці Митрополит Вінницький і Барський Симеон та Митрополит Вінницький і Брацлавський Роман.
У неділю святкування учні недільної школи кафедрального храму урочисто зустріли владику Симеона біля дверей храму з вітальними віршами. Владика, благословивши дітей, подякував вихованцям недільної школи.
У притворі храму владику Симеона привітав настоятель, протоієрей Микола Семелюк, який коротко зупинився на історії будівництва собору та традиціях парафіяльної громади, які зберігаються протягом багатьох десятиліть.
Вже після читання Євангеліє владика Симеон виголосив проповідь. Владика Симеон (відео):
” Євангеліє сьогоднішньої неділі говорить нам притчу про сівача. Вийшов сівач сіяти насіння і так сталося, що окремі зерна потрапили при дорозі, інші впали поміж каміння та терня. Але було насіння, яке потрапило в добрий грунт. Сівач – це Ісус Христос, а зерна – слово Боже. Ісус прийшов, щоб дати нам знання, аби ми змогли успадкувати Царство Боже. Учні запитали Ісуса Христа, що означає притча про сівача. Спаситель відповів, що ті зерна, які впали при дорозі, це люди, які слухають Слово Боже, читають Євангеліє, але, як сказано у притчі, прилітають птахи і видзьобують ті зерна. Так і ми, прослухавши або почувши настанови Христові одразу забуваємо про це. Ми повинні читати Євангеліє щодня, а цього не робимо. Читаючи цю книгу, ми щоразу по-різному розуміємо її глибокий зміст. У храмі ми чуємо Євангеліє, а потім чуємо тлумачення її з уст священника. Хтось пам’ятає слова проповіді, а хтось забуває, на жаль. Всі ми хрещені у православній вірі. Хрещення – це одне, а життя у Бозі і з Богом, це зовсім інше.
Насіння, яке потрапило в кам’янистий грунт зійшло, але потім зів’яло, бо коріння його було не глибоким, і рослина не змогла набрати вологи, щоб жити. Так і ми, почувши слово Боже дуже швидко забуваємо. прибігаємо лише тоді, коли маємо проблеми. Ми наче хочемо йти до храму, служити Богові, але коли отримуємо від Бога те, що бажали забуваємо, бо маємо поверхневу віру…
Ця притча завершується словами – хто має вуха, нехай слухає. Те, що ми хочемо почути ми маємо почути, і те, що ми маємо зробити, ми повинні зробити, але не на показ не для когось. Адже все, що ми робимо у цьому житті буде слугувати для нас, для нашого вічного спасіння…”
Владика Данило подякував Митрополитам Симеону та Роману за спільне служіння святкового дня і подарував збірники духовної літератури, які вийшли з друку стараннями Чернівецької єпархії ПЦУ.
Владика Симеон наголосив, що нині Православна Церква України проходить шлях світового визнання і ми повинні все робити, щоб ця дорога вела нашу Церкву до укріплення заради наступних поколінь православних України.
Завершилось святкування хресним ходом з читанням Євангеліє довкола соборного храму.
