Податківці Чернівецької області інформують, що до місцевих бюджетів області впродовж восьми місяців 2019 року надійшло 1749,9 тис. грн. транспортного податку. Що перевищує сплату за аналогічний період 2018 року на 119,0 тис. грн.

За даними моніторингу, лише у Путильському районі  не отримали надходжень від оподаткування автомобілів. А найбільше коштів – 687,6  тис. грн., власники автівок сплатили до міського бюджету м. Чернівців. Місцеві громади Вижницького району отримали 36,6 тис. грн. транспортного податку, Герцаївського – 27,5 тис. грн.; Глибоцького – 122,0 тис. грн.; Заставнівського – 2,1 тис. грн.; Кельменецького – 76,2 тис. грн.; Кіцманського – 77,0 тис. грн. тис.грн.;  Новоселицького – 151,3 тис. грн.; Сокирянського – 18,8 тис. грн.; Сторожинецького – 158,2 тис. грн.; Хотинського – 94,2 тис. грн.;  м. Новодністровськ – 6,3 тис. грн.

Також фіскали нагадують, що об’єкт та базу оподаткування для транспортного податку визначено ст.267 ПКУ.

Зокрема, підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.  Відповідно до п. 267.4 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Об’єкт оподаткування визначається згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України  – це  легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. (4173 грн.*375 =1564875грн.)

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

 

Податкова служба Буковини: види перевірок

Які перевірки мають право проводити контролюючі органи?

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі – електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

 

Платники єдиного податку зобов’язані отримувати ліцензії на продаж пива

Як отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем платнику єдиного податку?

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, підприємцям на спрощеній системі оподаткування з алкогольних напоїв можна торгувати лише пивом і столовим вином. Торгівля іншими видами алкоголю та сигаретами під забороною.

Щоб продавати пиво, платникам єдиного податку потрібно отримати алкогольну ліцензію. Натомість для роздрібної торгівлі столовим вином така ліцензія не потрібна (абз. 20 ст. 15  ЗУ № 481, лист ДФС № 24600).

У Чернівецькій області для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем необхідно звернутись до ГУ ДПС у області або до територіального Центру обслуговування платників.

Щоб торгувати алкоголем у роздріб, потрібно зареєструвати коди КВЕД: 47.11, 47.25.

Ці КВЕДи передбачають і торгівлю сигаретами, тому єдинникам при реєстрації цих кодів окремо треба дописати «крім торгівлі тютюновими виробами».

Строк дії алкогольної ліцензії – один рік, після закінчення цього строку потрібно отримувати нову. Останній день торгівлі за ліцензією – день, який передує кінцевій даті, зазначеній у ліцензії.

Які документи слід подати для отримання ліцензії на торгівлю пивом?

Документи на отримання ліцензії на торгівлю пивом слід подавати за місцем, ведення діяльності. Якщо у платника кілька точок в одному місті, де планується торгувати пивом, потрібно отримати ліцензію на кожну з них, платити слід за кожну окремо.

Перелік документів на отримання ліцензії на торгівлю пивом: заява про отримання ліцензії, складається у довільній формі; платіжне доручення про оплату ¼ вартості ліцензії на рік із відміткою банку про сплату.

Зверніть увагу: ліцензія видається тільки за умови фактичного надходження коштів до бюджету.

У заяві про отримання ліцензії зазначається:

ПІБ підприємця та його  РНОКПП (індивідуальний податковий номер);

адреса, за якою  ФОП перебуває на обліку, та адреса торговельної точки, площа і тип об’єкту торгівлі: магазин, кафе, кіоск тощо;

назва ДПС за місцем торгівлі та податкова, де перебуваєте на обліку як ФОП;

вид господарської діяльності: роздрібна торгівля алкогольними напоями;

сума оплати за кількістю касових апаратів. Ліцензія реєструється на РРО, через який будете відпускати товар. Якщо касових апаратів у вас декілька, але відпускатимете алкоголь тільки через один, на нього і треба отримати ліцензію;

строк дії ліцензії;

підпис і печатка (за наявності).

Додатково можуть знадобитися дані паспорта підприємця (обов’язково — якщо він відмовився від ІПН) і дані свідоцтва про право власності на приміщення або номер і строк дії договору оренди.

У заяві також потрібно перерахувати всі РРО (книги обліку розрахункових операцій), які перебувають у місці торгівлі, та інформацію про них: реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), дату початку їх обліку у фіскальній службі; модель, виробника, заводський номер, дату виготовлення, реєстраційний номер РРО. Всі ці дані будуть відображатися в додатку до ліцензії.

Подати документи на отримання ліцензії можна особисто або надіслати поштою рекомендованим листом. За платника заяву може подати і довірена особа, тоді у неї повинна бути нотаріально засвідчена довіреність на право представляти інтереси суб’єкта господарювання.

Чи передбачені штрафи за торгівлю пивом без ліцензії?

Фахівці ГУ ДПС Буковини наголошують, реалізовувати пиво без оформленої ліцензії – діяльність незаконна (частина 14 статті 15 ЗУ №481).

Відтак, за здійснення торгових операцій (оптом чи вроздріб) без наявності ліцензії передбачено штраф, який складає 200% від вартості партії товару, але мінімум 17 000 грн.

За торгівлю пивом через розрахункове обладнання, яке не зареєстровано у відповідності до процедури, штраф складе мінімум 10000 грн або 200% від реалізованої з допомогою касового обладнання продукції.

За зберігання алкогольних напоїв в місцях зберігання, не внесених в реєстр, передбачена санкція в розмірі 100% від вартості товару, розміщеного на зберігання, але мінімум 17 000 грн.