Він любив майструвати, створювати різні речі своїми руками, допомагати рідним і односельцям. Саме тому болісно сприйняв звістку про початок великої війни, руйнування та смерті. Володимир Оршевський взяв до рук зброю, бо мусив боронити рідну землю та родину. Він мужньо протистояв ворогу та навіть удостоївся ордена. Проте, на жаль, посмертно.
Народився Володимир Васильович Оршевський 1 січня 1984 року в селищі Глибока. Навчався тут у гімназії, а опісля – в місцевому професійно-технічному училищі. Здобув фах слюсаря з ремонту електроустаткування. Відслужив строкову.
Володимир створив родину, народилися донька та син. Із сім’єю мешкав у селі Просикуряни Сучевенської громади. Був дбайливим чоловіком і батьком. Коли почалася повномасштабна війна, твердо вирішив – піде захищати все, що так любить. До лав Збройних сил України Володимир Оршевський долучився 28 серпня 2022 року. Після кількамісячних навчань потрапив на передову. Був солдатом у 25-й окремій Січеславській повітряно-десантній бригаді.
Загинув Володимир Оршевський 9 січня 2023 року поблизу села Червонопопівка Сєвєродонецького району на Луганщині – отримав несумісне з життям осколкове поранення.
Поховали Героя у селі Просикуряни. У нього залишилися мати, дружина, дочка, синочок, брат та сестра. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Джерело: https://www.facebook.com/oblasnarada/