Вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.
32% читачів віддають перевагу читанню книжок українською. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», яке провели цього року на замовлення Українського інституту книги, йдеться на їхньому сайті.
Дослідження проводила компанія Info Sapiens у серпні-вересні 2020 року – на замовлення Українського інституту книги. Авторки дослідження: дослідниці Інна Волосевич та Анастасія Шуренкова, координаторка – керівниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич.
Дослідження показало, що вперше за часи незалежності України українські читачі почали надавати перевагу саме україномовним книжкам: 32% українською проти 27% – російською.
Також було з’ясовано, що 8% дорослих і 13% дітей читають книжки щодня. А 34% українців хоча б раз купили друковану книжку у 2020-му.
За результатами опитування, 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% – рідше. Жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок.
Також опитування показало, що, на жаль, понад половина дітей (57%) читає з примусу.
Найпопулярнішими жанрами для дорослих стали класика (20%) та детективи (18%), любовні романи (16%), книжки із психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі та сучасні романи (по 15%), наукові та науково-популярні видання (14%), фахова та бізнеслітература (12%).
«Це дослідження читання – наймасштабніше за останній час, адже охопило практично всі вікові групи і включало не лише масові опитування, але й фокусгрупи. Крім того, це дослідження логічно продовжило дослідження The Ukrainian Reading and Publishing Data 2018, а отже, нарешті можемо говорити про те, що читацькі звички українців за цей період змінилися», – каже Ірина Батуревич.
У дослідженні взяли участь 3 тис. 900 осіб, а саме: 2 тис. 100 дорослих та 1 тис. 800 дітей. Зокрема, було проведено вісім фокусгруп з дорослими респондентами, віком 18-59 років та 16 фокус груп з дітьми, віком 6-17 років.