Із перших днів грудня 2013 року глибочанин Ігор Євчук був у вирі подій на Майдані у Києві. Саме тут і пройшов школу мужності, вірності патріотичним почуттям щодо суверенності і Незалежності України.
-Власне, – розповідає Ігор Миколайович, – ті події і послужили міцним підгрунтям у подальшій службу в зоні антитерористичної операції. Спершу в Приазов’ї, а відтак і поблизу станції Луганської. Так сталось, що довелось пройти дві хвилі демобілізації до лав військ – першу і четверту. Загалом же, на передових рубежах жорстокої війни з російським агресором провів більше двох років.
Вірверто кажучи, Ігор Миколайович – нині військовослужбовець Глибоцького райвійськкомату, голова районної організації Спілки ветеранів АТО – вельми неохоче розповідає про те, що пройшов, бачив і пережив на війні. Вона й досі не полишає його у важких споминах, часом безсонних ночах. І та відома фраза «на війні, як на війні», звісно, аж ніяк не послуговує забуттю втрат бойових побратимів, кривавих ран на їх тілах і нестримне бажання якомога швидше вивезти молодих і старших бійців до місць розташування військових шпиталів.
Доля, а радше Бог, оберігали його від поранень і каліцтва, а головне – залишили його живим.
І можна тільки подивуватись і щиро порадіти за те, що Ігор Євчук нині серед нас – живих, рідних і близьких. І ще сердечно привітати його із сьогоднішнім святом славних військовиків України.
Василь ГЕЙНІШ.
