1 грудня – День працівників прокуратури України
Офіцером, не пілотом літаків, як багато мріє хлопчаків, а вирішив спробувати себе у майбутній професії юриста. Тут ще й випала нагода взяти участь у престижній олімпіаді з правознавства. На власний подив він став переможцем. Звісно, що зрадів. Проте, окрім морального задоволення Ігор Димчук отримав вельми хорошу можливість для навчання у ранзі переможця на юридичному факультеті Львівського національного університету ім. І.Я.Франка без вступних іспитів.
- Ось так, – ділився у нашій розмові начальник Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури Ігор Іванович Димчук, – я працюю в органах уже двадцять три з половиною років. Спочатку на посаді слідчого у прокуратурі Заставнівського району, а згодом мене перевели до Глибоцького району помічником прокурора у 2002 році.
- Додам, що довелось ще й пройти на професійну здатність серйозні тестування у Львові та Києві. Як кажуть, витримав їх успішно.
Загалом наше подальше спілкування склалось цікавим, невимушеним, певною мірою повчальним, щодо моєї немалої журналістської практики. Отож, отримав від співрозмовника вельми вичерпні відповіді на запитання, що стосувалось, зокрема і про бачення основної мети роботи правоохоронця. А вона, зі слів Ігоря Івановича полягає в тому, аби приносити, якомога більшу користь державі Україні і її людям. Враховуючи те, в яких непростих умовах живемо нині, завданих жорстокою війною, спричиненої підступним російським агресором.
Власне, я не обійшов увагою, мабуть, традиційне запитання, щодо співпраці зі глибоцькими співробітниками національної поліції. Адже, тут доводить здійснювати, водночас контроль у прийнятті їхніх рішень, аби вони відповідали вимогам законності. Буває, що потрібно виносити окремі зауваження, поправки. Проте, приємно відзначити порозуміння з боку колег – поліціантів. А, отже, не створювати між нами певну напругу у співпраці, наголосив Ігор Іванович.
Як, і зазвичай, подякував на завершення співбесіднику за розмову, привітав з професійним святом і побажав гарних результатів у подальшій роботі.
Василь ГЕЙНІШ
Фото Світлани Гуцуляк