2 вересня – День нотаріату
Колись почуту фразу, що гроші люблять тишу, мабуть буде доречним порівняти і з її роботою. Увага, зосередженість, вивчення особливості поданих відвідувачами документів, а відтак і оформлення власних ділових паперів щодо особливості майнових питань, то є необхідна умова практики приватного нотаріусу Марини Ротар. Саме це стало зрозумілим уже на початку розмови з нею у невеликому, але затишному кабінеті офісу, що розміщений майже в центрі Глибоки.
Звісно, водночас, щоденна праця потребує поглиблених знань законів, оперативних реагувань на їх зміни і доповнення, зумовлених часом. До слова, Марина Марінівна успішно поєднувала набуття практичного досвіду із навчанням на юридичному факультеті Чернівецького національного університету.
- Отже, – запитую свою співрозмовницю, – диплом вишу не є прикрасою, яку дехто вважає виставити під скло гарної рамки.
- Аж ніяк, – привітно посміхнулась у відповідь Марина Марінівна, – бо академічні знання не менш важливі, як і практичні навики, що здобуваються повсякденним досвідом.
Відтоді, як Марина Ротар розпочала власну приватну нотаріальну діяльність, минуло сім років. До того ж, звичайно, вона пройшла і хорошу школу практикування під орудою вже знаної у селищі нотаріуса Надії Кінащук. Попутно зауважу, що і нині Марина Марінівна не вважає зайвим звернутись до них у разі необхідності за порадою чи консультацією. Гадаю, то є вмілою ознакою професійності і фахового рівня. Інакше, мабуть, я б не побачив під дверима людей, які прийшли до нотаріуса Марини Ротар вирішувати свої нагальні проблеми оформлення документів.
Василь ГЕЙНІШ