Велике християнське свято Введення, або ж іншими словами – входу в храм Пресвятої Богородиці належить до дванадцяти неперехідних, тобто нерухомих, свят Православної Церкви і відзначається 4 грудня за новим стилем.
Підставою служить церковний переказ про те, як у трирічному віці батьки урочисто ввели в Єрусалимський храм Марію, майбутню Богоматір. Це свято Введення встановилося ще на зорі християнства. У православ’ї воно отримало широке поширення в дев’ятому столітті.
Батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, молилися про те, щоб Господь послав їм дитину, так як пара була бездітною. Вони дали обітницю, якщо народиться дитя, присвятити його на служіння Богові. Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обіцянку. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели Її до Єрусалимського храму. Там зустрів Богоотроковицю первосвященик з безліччю священиків. До храму вели сходи в п’ятнадцять високих ступенів.
Немовля Марія, як тільки Її поставили на першу сходинку, швидко подолала інші щаблі й зійшла на верхню. Потім первосвященик Захарія, по навіюванню Святого Духа, ввів Пресвяту Діву у святе святих, куди з усіх людей тільки один раз на рік входив первосвященик з очисною жертовною кров’ю. Всі присутні в храмі дивувалися незвичайній події. Праведні Іоаким і Анна, віддавши Дитятко на волю Отця Небесного, повернулися додому. Марія залишалася на вихованні в храмі аж до повноліття, тобто до п’ятнадцятирічного віку, після чого Вона була видана заміж за літнього вдівця тесляра Йосифа.
Глибокою таємницею покрите земне життя Богородиці від дитинства до вознесіння на Небо. Сокровенним було і Її життя в Єрусалимському храмі. Але в Церковному переказі збереглися відомості про те, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалася в товаристві благочестивих дів, старанно читала Священне Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася і зростала в любові до Бога.