2 жовтня у Глибоцькій громаді пройшли урочистості до Дня Захисників і Захисниць України:
- мітинг-реквієм;
- спільна молитва;
- прем’єра кінострічки про полеглого Воїна, глибочанина, славнозвісного кіборга Валерія Красняна – “Барс. Незавершена справа”.
Кожен з присутніх подякував нашим оборонцям за стійкість, силу духу, мужність і героїзм Воїнів.
Натомість мати полеглого Героя, глибочанина – Тараса Коврика вкотре присвятила написані рядки нашим захисникам.
З дозволу пані Олена Коврик ми публікуємо їх на нашій сторінці.
– Чому ти, мамо, сива стала?
– Чому в очах у тебе біль?
– Живим з війни тебе чекала,
А ти полинув в неба синь.
– Пробач мене, матусю рідна,
Не хтів, щоб сивою була.
Проте війна усе змінила,
Безжальна відняла життя.
– А я ж тебе, рідний, чекала,
Щодень молилася святим,
Творця у храмі я прохала,
Щоб повернувся ти живим…
Тебе ж привезли в домовині
І світ для мене почорнів.
Тоді я не жила… і нині
Для мене не існує днів.
Все, як в тумані сивім-сивім,
Я між людей, як та мара.
Ходжу у задумі журливім
І у очах завжди сльоза.
– Матусю мила, не повернеш
Щасливих рОків тих назад.
Навчайся жити ти без мене
І приведи в душі ти лад.
Я прилітатиму до тебе
У сни спокійні, і в наш дім.
Якщо в саду почуєш щебет,
То я в саду співаю тім.
– Ой, сину, сину, як забути
Тебе і образ милий твій!
Тебе я хочу повернути,
Та знаю, що нема надій.
Чи я зумію буть без тебе?!!
Я постараюся… мабуть.
Я сльози прожену від себе
І жить по-новому навчусь.
Не забувай про мене, сину,
Приходь у сни, у дні мої,
Чекатиму тебе, дитино,
Не залишай на самоті.
– Тебе я, мамо, не залишу,
Оберігатиму у снах.
Ти бережи себе, я прошу,
А мій у небі лежить шлях.
Прощай, матусю! Ще прилину…
Ну а тепер кажу лишень прощай!
КЗ “Центр культури та дозвілля Глибоцької ТГ”
Молодіжна рада Глибоцької громади
Джерело: https://hlyboka-gromada.gov.ua/
