Навіки попрощалися з Героєм – Ігорем Федоровичем Лупуляком

Мабуть, у нашому селищі більше людей, хто знав Ігоря Федоровича Лупуляка ніж тих, хто з ним ніколи не зустрічався.

Учасник АТО і ООС познайомився з війною іще 2014. Бачив смерть, жорстокість і лють рашистів, їхню ницість та звірства.

І хоч він був простою людиною у повсякденному житті, але затулив своїм втомленим тілом кожного з нас, наші мрії і сподівання, наше сьогодні і завтра…
Ввічливий, спокійний, мужній, доброзичливий, справжній.

«Прощаємось, прощаємо і просимо прощення» – саме ці слова біля труни свого прихожанина Ігоря Федоровича сказав предстоятель Глибоцького храму ПЦУ Рівноапостольної княгині Ольги – отець Роман.

Ось так, під стукіт літнього дощу, який змивав гіркі сльози на обличчях присутніх людей, звуки прощального салюту та сумної мелодії “Шана” у виконанні військового оркестру ми попрощалися з нашим Героєм…

Дякуємо полеглому воїну за його жертовність, героїзм, патріотизм і життєву позицію.

Запам`ятайте це ім`я – Ігор Федорович Лупуляк. Вірний син української землі…

Нехай рідна земля буде йому пухом…
Мати іще одного полеглого Героя, глибочанина Тараса Коврика – Олена присвятила віршовані рядку Ігорю Федоровичу:
Сьогодні знову у Глибоку везуть Героя… Ігоря  Лупуляка

Знов сколихнула всю нашу

Громаду гірка вість…

Знов ріки сліз за долею гіркою…

Йому навіки залишилось  53.

 

Знов увірвалось горе у родину!

Знов болем втрати

Розриватиме серця!

Герой, що боронив свою Країну!

Який боровся ради миру до кінця!

 

Нестерпно боляче…і слів – не підібрати…

Ні чим не втішити родину  й Глибочан

Як важко цих Героїв в домовині зустрічати!

Того, хто жити мав і так хотів!…

 

Знов квітами встелятимуть дорогу…

Знов на коліна стане вся Глибока

Доріжка сліз від дому і до клубу

Де всі його прийшли провести.

 

Знов прапорами майорітиме могила…

Утрати біль оселиться в серцях…

І ще один Герой, на власних крилах,

Злетить у небо…

 

Як же болить! Війна найкращих забирає!

Достойних, добрих, чесних, молодих!

Як же багато їх, таких, небо тримає!

За жодним біль утрати ще не стих!…

 

І ще один…І ще одна могила…

Надто коротким був у тебе

шлях земний…

Нехай Господь дарує тобі крила…

Спокійних снів тобі, Герою дорогий…

Джерело: