Кілька тижнів тому глибоцький селищний голова Григорій Ванзуряк отримав від мера П’ятра-Нямц Андрея Карабелі офіційне запрошення взяти участь у низці заходів з метою відновлення діяльності мережі міст-побратимів з муніципієм, котрим він керує. Отож, днями, як ветеран цього братання, із делегацією у складі Григорія Ванзуряка, його заступника Анатолія Тимофті, старости села Стерче Наталії Будей та депутата селищної ради Миколи Боднарюка побував у місті, котре є побратимом Глибоки вже понад три десятиліття. У зустрічі взяли участь представники ще чотирьох міст-побратимів, а саме: делегація французького міста Роанн, яку очолював мер Ів Ніколен, маючи в складі віце-мерів Клотільд Робен і Жан-Жака Банше, делегація сектора Чокана міста Кишинева, з яким П’ятра-Нямц офіційно підписали в ці дні протокол про братання, очолена претором Сінільгою Школьник, яку супроводжували секретар В’ячеслав Оуш, Лучія Максім (економіст), Сільвія Ґуцу з відділу зв’язків з громадськістю. Із міста Лод (Ізраїль) був присутній радник голови Шломо Абрамович — творець цього братання 30 років тому. Місто Єдинець (Республіка Молдова) представляли мер Константін Кожокарь, віце-мер Роделія Василькова та Ліліана Стримбану і Елена Ґанущак.
Муніципій П’ятра-Нямц має й інші міста-побратими в Європі й Америці, але вони, на жаль, цього разу не змогли відгукнутися на запрошення.
На протокольному засіданні делегацій у сесійній залі міськради мер Андрей Карабеля, зробив у своїй промові екскурс в історію братання міста П’ятра-Нямц з адміністративними одиницями поза межами Румунії. Сталося це одразу ж після румунської революції, коли мером був Джордже Окняну, віце-мером — Дан Маріан Лоспа, а секретарем міськради — Васіле Вішан.
Перші братання були з селищем Глибока з України та містом Орхей із Молдови. «Торік, у 2022-му, ми мали б зустрітися для відзначення тридцятиліття братання з Глибокою, однак це стало неможливим через війну в сусідній країні, — сказав мер А. Карабеля. Потрібно було займатися іншими питаннями, щоб простягнути руку допомоги нашим братам, яких спіткала біда. Мені зателефонував колега Григорій Ванзуряк — глибоцький селищний голова і сказав, що вони не мають системи оповіщення населення про повітряну тривогу. Тоді ми звернулися до підприємців міста із закликом допомогти. Спільними зусиллями надали братам з Глибоки потрібну систему оповіщення, яка функціонує і для навколишніх сіл», — розповів мер міста П’ятра-Нямц.
З особливим хвилюванням промовив вітальне слово селищний голова Григорій Ванзуряк, багато присутніх просльозилися слухаючи його. «Не вистачає слів, щоб подякувати за все, що ви зробили і робите для нас у цій повномасштабній війні, в якій фашистська росія вбиває і руйнує все на своєму шляху. Від усього серця дякую енергійному меру Андрею Карабелі, ми вдячні до сліз діловим колам, представленим у наших відносинах паном Доріном Капітану. Особлива вдячність всій Румунії за підтримку, яку вона надає Україні, за гуманітарну допомогу і створення дуже хороших умов життя для наших громадян, вимушених залишити свої домівки через війну. Дії мера Андрея Карабелі щодо наших негараздів показують, хто є нам справжнім братом», — зазначив Григорій Ванзуряк.
Він же вручив своєму румунському колезі Пам’ятний адрес від селищної ради та символічний подарунок — футболку, яку прислали з фронту глибоцькі воїни, з двома шевронами з написом «Спонсору перемоги» та державними прапорами України і Румунії, нашитими під ними на обох рукавах. Подарунковий набір не міг не містити малюнки глибоцьких дітей про українсько-румунську дружбу, але й «пляшку для дорослих», марковану крилатою фразою про «курс руского корабля». Глибоцький мер запросив присутніх у гості одразу ж як Україна завершить звільнення своїх територій від рашистів і настане мир.
Григорій Ванзуряк подякував за підтримку у війні усім країнам в особі мерів, присутніх на цій зустрічі, а вони, у свою чергу, розповіли про допомогу, яка надається українським біженцям, бо, практично, всі причетні до цієї справи.
У ці дні відбулися ряд заходів, один із них — святкування тридцяти років братання із французьким містом Роанн. Також проходила особливо символічна та надзвичайно гарна подія: урочисте відкриття Площі міст-побратимів перед Центральним Готелем. На високих флагштоках підняли прапори держав, у яких муніципій П’ятра-Нямц має міста-побратими. Біля кожного встановлено таблички з написами румунською мовою та мовою відповідної держави і зображенням герба міста, а позаду табличок мери посадили ліщину.
Були спогади тих, хто стояли понад 30 років тому на початках братання. Зрадів і я, що тоді, у 1992 році, будучи ще дуже молодим, перекладав з української мови на румунську текст братання з містом П’ятра-Нямц.
Хотів би завершити ідеєю, поданою одним з основоположників братання, присутнім на заходах. Мова про пана Шломо Абрамовича — особистого радника мера ізраїльського міста Лод, хорошого друга президента Святої землі: «Час побрататися між собою містам-побратимам П’ятра-Нямц, і щоб до цих братань залучати все більше молоді з різних галузей діяльності».