Вчора ми попрощалися з молодим Героєм, вірним сином України – Іваном Петровичем Беринчаном.
Лихо, звірства, втрата честі, гідності, людської подоби, смерть – це все у собі несе війна…
Ми ніколи не збагнемо причини, чому росія щоразу обирає цей шлях, коли йде зі зброєю на чужу землю.
Адже, варто лише поглянути на чорних від горя рідних людини, в дім якої прийшла ця біда. Стає одразу зрозуміло, ми хочемо лише миру.
Смерть найріднішої людини, брата, батька, чоловіка…
І сльози навертаються на очі від зустрічі Героя, друга, побратима, односельця, того Івана Беринчана, що жив у селі Михайлівка.
Молодий, повний сил та енергії, мрій і надій, звичайний сільський хлопець з великим серцем. Всього лише 30 років і ціле життя попереду. Але російський ворог не дав йому такої можливості.
