Сьогодні, 9 березня, з великою шаною і повагою згадуємо нашого Пророка- Тараса Григоровича Шевченка, в його 209-у річницю від дня народження.
Геніальний співець України, найяскравіша постать української культури, великий Кобзар жив і творив у надзвичайно важкий і відповідальний для української національної справи час.
Через свої твори він закликав любити свою Україну в усякий час і за всіх умов, молитися за неї. І навпаки, глибоко обурений імперською колоніальною політикою царизму, з болем і гнівом сміливо викривав російське самодержавство, виливаючи у своїй поезії вражаючої сили рядки сатири і сарказму щодо народних гнобителів.
І в теперішній час, час буремного сьогодення надзвичайно важливою постаттю є Шевченко – мислитель, як виразник дум і сподівань українського народу, який вірить у неминучий прихід світлого майбутнього, в перемогу добра над злом, у те, що народ України неодмінно досягне національної свободи і незалежності.
Поет проголошує «…Встане Україна. /І розвіє тьму неволі, /Світ правди засвітить, /І помоляться на волі /Невольничі діти!…».