Чи запровадять фінансову автономію в навчальних закладах Чернівців: для чого вона потрібна

У Чернівецькій громаді ще 10 шкіл та 45 дитячих садків очікують на запровадження фінансової автономії.

Фото Чернівецької міськради

У Чернівцях 10 закладів дошкільної освіти та 35 середньої освіти є фінансово автономними.  

Наразі на надання фінансової автономії очікують ще 10 закладів середньої освіти й 45 закладів дошкільної освіти. Перехід має відбутися у два етапи. Одні заклади чекають переведення на фінансову автономію з 1 жовтня, решту — а це заклади дошкільної освіти – мають отримати цей статус з 1 січня.

«Сьогодні ми очікуємо на ухвалення рішення Чернівецької міської ради на надання права бути фінансово автономними закладам освіти Чернівецької громади у третьому етапі. Оскільки два такі рішення вже проголосовані», – розповіла на брифінгу начальниця управління освіти ЧМР Ірина Ткачук.

Рішення про надання фінансової автономії закладам освіти депутати двічі відмовлялися реєструвати в порядку денному для розгляду міською радою. Начальниця управління освіти припускає, що депутати діяли так з політичних мотивів. Адже питання про фінансову автономію – лише технічне.

Водночас вважає, що депутати все ж проголосують це питання на черговому засіданні сесії.

За словами Ірини Ткачук, фінансова автономія надає можливість закладам освіти пришвидшити будь-які послуги у часі з використанням фінансових ресурсів. А ще заклади освіти можуть бути гнучкими та зможуть миттєво реагувати на проблеми, які виникатимуть. 

«Увесь розвинений в демократичному та економічному плані світ вже давно передав фінансову автономію максимально близько до отримувачів послуг. А оскільки право на фінансову автономію передбачено законом України, ухвалення такого рішення місцевою радою є швидше технічним, бо воно не лише декларовано, а й закріплено», – зазначила Ірина Ткачук.

Вона зауважила, що в Україні більшість обласних центрів надали право фінансової автономії закладам освіти. А ще маємо заклади освіти, які з 1991 року є фінансово автономними. 

«Тому говорити чи цей механізм є ефективним, чи ні, немає змісту, бо практика є доволі тривалою і показала свою ефективність за 10 років використання», – каже Ірина Ткачук.

ЗДО №8 «ДивоСад» перебуває на фінансовій автономії дев’ятий місяць. Директорка Тетяна Пецей очолює заклад третій рік, і може порівняти, як працювати при централізованій бухгалтерії й автономно. 

«Якщо говорити про закупівлі, 2020 року нам закупили централізовано протипожежні щити вартістю 5,5 тисяч гривень, а ще металеві столи для кухні вартістю 7800 гривень. Тоді в мене виникало запитання, мені вони не потрібні. Куди їх поставити? Тепер, коли ми на фінансовій автономії, я розумію, що саме потрібно для закладу, і закуповуємо це. Маємо в запасі кошти й можемо в межах інших видатків розподіляти їх за потреби», – розповіла Тетяна.

Директорка установи розповідає, що за цей час вони не зверталися о батьків з питань купівлі засобів гігієни для дітей. Також за цей час змогли зробити ремонт комп’ютерів, кошти на ці потреби розподілили з інших видатків. Також цього літа змогли зробити ремонт в установі за 9800 гривень!

«У нас на початок навчального року в закладі не було ні спортивного залу, кабінету для вузьких спеціалістів, медичного кабінету з гарячою водою, ізолятора та потрібного кабінету бухгалтера. 590 постанова наразі (під час воєнного стану) не всі закупівлі може пропустити. Ми вийшли іншим чином. Провели закупівлю для проведення ремонтних робіт господарським способом. За майже 10 тисяч гривень ми зробили у всіх цих кабінетах ремонт. При централізованій бухгалтерії це не реально зробити», – ділиться Тетяна.  

До робіт залучили працівників закладу та їхніх чоловіків.

Директорка ЗОШ №3 Галина Фурдига розповідає, що фінансова автономія дала їм можливість зробити 5 приміщень у школі. А ще облаштувати укриття, а саме оформити та облаштувати другий вихід в ньому.

«16 тисяч гривень ми витратили на матеріали, а роботи виконували власними силами. Це четвертий зал їдальні, кабінет мистецтв, кабінет інформатики та фоє школи. Ми купили тільки матеріали, роботи виконує наш працівник, йому допомагають батьки та працівники-чоловіки. На укриття управління освіти додало на 44 тисяч гривень», – розповідає Галина Фурдига.

Також фінансова автономія дала можливість школі взяти участь у проєктах. Зокрема виділили гроші з бюджету школи на виготовлення кошторису. 

Серед мінусів фінансової автономії Галина Фурдига виділяє – відсутність юриста. 

«Усім закладам, які ще мають перейти на фінансову автономію, бажаю знайти грамотного бухгалтера та фахівця із закупівель. Це 50% успішної справи», – зауважила директорка школи.

Ліцей №8 очікує на фінансову автономію.

«Фінансова автономія у моєму випадку дасть можливість менше звертатися за фінансовою допомогою до батьків. Це складно, не люблю просити, тому для мене це дуже важливий аргумент. Адже фінансова автономія дасть цю автономію», – каже директор ліцею Віктор Шиманський.

Також готові стати фінансово автономні ДНЗ №52.

«Хочеться відчути себе не тільки директором установи, а менеджером освітніх послуг. Крім того, у кожному освітньому закладі є розроблена стратегія розвитку на 5 років. І саме в стратегії ми показуємо ті проблеми й шляхи їх реалізації. Фінансова автономія дасть ту можливість», – поділилися директорка Людмила Атаманюк. 

Що дає фінансова автономія закладам освіти:

– можливість безпосередньо розпоряджатися тими фінансовими ресурсами, які передбачені для них;

– прозорість використання ресурсів; 

– можливість контролю батьківською громадою використання ресурсів, які передаються на заклади освіти; 

– гнучкість та свобода ухвалення рішень.