Порядок визнання особи недієздатною та встановлення опіки над нею

У зв’язку із численними зверненнями громадян до сектору «Глибоцьке бюро правової допомоги» Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із вищезазначеним питанням, надаємо роз’яснення щодо основних положень законодавства відносно цивільної дієздатності, її обмеження та визнання особи недієздатною, встановлення опіки.

Цивільна дієздатність фізичної особи – це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

         До змісту цивільної дієздатності входять такі елементи:

  1. здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав;
  2. здатність самостійно здійснювати набуті цивільні права;
  3. здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки;
  4. здатність самостійно виконувати цивільні обов’язки;
  5. здатність нести відповідальність у разі невиконання цивільних обов’язків.

Цивільна дієздатність передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб’єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб’єкта, тобто від усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керування ними.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним Кодексом України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі – за місцезнаходженням цього закладу.

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України).

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України).

Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведення експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

За нормами ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

За нормами ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно ч.2 ст.299 Цивільного процесуального кодексу України Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави. Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати (ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України).

 

         Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною:

  1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
  2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
  3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
  4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України).

 

Додаткову інформацію з цього питання можна отримати звернувшись до Глибоцького бюро правової допомоги Чернівецького МЦ БВПД за адресою смт. Глибока, вул. Борцям за волю України, 2а або телефонуйте за номером 2-41-40. Також можна скористатися послугою Skype набравши «Глибоцьке бюро правової допомоги», або «[email protected]»

Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103 (дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України є безкоштовними та приймаються цілодобово).