У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагалошують, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Таким чином, одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. Тобто, об’єкти рухомого або нерухомого майна, які набуті фізичною особою після 01 січня 2021 року не підлягають декларуванню.
Разом з тим, фізична особа, яка має кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі і з яких не були сплачені податки, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання вимог, визначених п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням не можуть особи щодо яких застосовано економічні санкції
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій обаласті наголошують, що декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
Податкова знижка за 2020 рік – декларацію можна подати до 31 грудня 2021 року
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області нагадують, що для отримання податкової знижки за підсумками 2020 року платникам податку необхідно по 31 грудня (включно) 2021 року подати до податкового органу за місцем реєстрації річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року №859 ( у редакції наказу від 25.04.2019 №177).
Розрахунок суми податку, на яку зменшується податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку, відображається у додатку Ф3 до Декларації.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії перерахованих документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим Кодексом.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Декларацію можна подати дистанційно в електронному вигляді, скориставшись Електронним кабінетом платника, або через офіційний вебпортал ДПС.
Для подання Декларації в електронному вигляді необхідно отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП), який надається будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у тому числі у банківських установах.
АЦСК ІДД ДПС надає кваліфікований електронний підпис безкоштовно.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Чи можуть ФОП – платники ЄП, якими протягом календарного року не досягнуто доходу 1320000 грн, скасувати реєстрацію РРО/ПРРО?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області повідомляють, якщо обсяг доходу за 2020 рік фізичної особи – підприємця платника єдиного податку другої – четвертої груп перевищив 1000000 грн, то такі платники мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку.
Така норма діяла до 01.01.2021 року, а з 01.01.2021 року обсяг доходу не має перевищувати 220 розмірів мінімальних заробітних плат встановлених на 2021 рік ( у 2021 році – 1320000 грн) – відповідні зміни внесено до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Скасування реєстрації РРО та/або ПРРО є правом суб’єкта господарювання, яке приймається ним самостійно. У разі, якщо суб’єкт господарювання буде здійснювати діяльність, яка не передбачає обов’язковості застосування РРО та/або ПРРО відповідно до вимог ПКУ чи Закону України №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і, то у такому випадку можливо скасувати реєстрацію РРО та/або ПРРО і здійснювати діяльність виключно у безготівковій формі розрахунків за допомогою переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку або внесенням готівки через касу банку, використання банківських терміналів самообслуговування (ПТКС, що належать банкам).
Податківці закликають перевіряти марки акцизного податку на алкогольних виробах
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, що з метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів ДПС України за підтримки Міністерства фінансів України запустила проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».
За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів. Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав.
За результатами пошуку користувачі електронного сервісу «Пошук акцизної марки» можуть повідомити відповідний територіальний підрозділ ДПС щодо відсутності інформації про марку акцизного податку. Відправити повідомлення можливо без реєстрації на вебпорталі ДПС з відкритої частини електронного кабінету платника або авторизувавшись у кабінеті платника за допомогою ЕЦП. Всі отримані повідомлення будуть розглянуті з дотриманням вимог чинного законодавства та нормативних документів.
Також податківці нагадують, що маркуванню марками акцизного податку підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.
Щодо порядку маркування, то відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України, зокрема, алкогольних напоїв чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка, зокрема, на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).
Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором (п. 226.4 ст. 226 ПКУ). Згідно з п.п. «в» п. 227.1 ст. 227 ПКУ алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України не підлягають маркуванню.
У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами. Згідно з п. 226.10 ст. 226 ПКУ не підлягають маркуванню алкогольні напої: які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі.
При цьому переміщення алкогольних напоїв, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки; алкогольні напої, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі. Необхідність маркування, зокрема, алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв на території України.