Щоб уникнути конфліктних ситуацій під час виконання редакційних завдань і не стати жертвою протиправних дій, журналістам необхідно дотримуватися декількох правил.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про інформацію», під час виконання професійних обов’язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи, безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень та відкриті заходи, які ними проводяться.
Після пред’явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.
Однак, згідно зі статтею 34 Конституції України, право на збір, використання і поширення інформації може бути обмежене:
- в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку;
- з метою запобігання заворушенням чи злочинам;
- для охорони здоров’я населення;
- для захисту репутації або прав інших людей;
- для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно;
- для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Здійснюючи журналістську діяльність, працівнику ЗМІ насамперед необхідно подбати про те, щоб його могли легко ідентифікувати. Документами, що підтверджують статус журналіста можуть бути:
- редакційне посвідчення;
- посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;
- посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;
- прес-карта інших журналістських, у тому числі міжнародних, організацій.
У документі, що посвідчує статус журналіста, обов’язково має зазначатися:
- прізвище, ім’я, по батькові, фото журналіста;
- найменування організації, яка видала документ;
- підпис посадової особи організації, що видала документ;
- печатка організації;
- зазначення терміну дії журналістського посвідчення.
Перебуваючи на масових заходах, акціях протесту, інших людних місцях краще мати додаткову ідентифікацію:
- яскраві жилети з написом ПРЕСА, PRESS, TV;
- відповідні наліпки на техніці, бейджі тощо.
Протиправні дії щодо журналістів прирівнюються до злочину проти працівника правоохоронного органу й караються суттєвими строками позбавлення волі.
Так, до злочинів проти журналістів належать:
- перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (стаття 171 Кримінального кодексу України);
- погроза або насильство щодо журналіста (стаття 345-1 Кримінального кодексу України);
- умисне знищення або пошкодження майна журналіста (стаття 347-1 Кримінального кодексу України);
- посягання на життя журналіста (стаття 348-1 Кримінального кодексу України);
- захоплення журналіста як заручника (стаття 349-1 Кримінального кодексу України).
Відділ комунікації ГУНП в Чернівецькій області