Про частину знищених людиноненависницьким режимом буковинців нагадує одинокий хрест, встановлений на крутих схилах Дністра, поблизу залізничного моста в Заліщиках. На хресті, який «є пам’яттю в’язням, що загинули в липні 1941 року», напис: «катами НКВС змордовані, скинуті у два вантажні вагони і пущені з вокзалу на замінований міст. Внаслідок вибуху всі в’язні загинули у водах Дністра».
Радянський режим знищував своїх полонених вже після початку радянсько-німецької війни. Фактично в умовах поспішної втечі. На цю обставину звернув увагу Олександр Солженіцин: «Забули вивезти цілі фортеці, як Брестську, але не забували розстрілювати політв’язнів у камерах і дворах Львівської, Рівненської, Талліннської і багатьох західних тюрем».
Тюрми були переповнені. З чотирьох тюрем Чернівецької області − сторожинецької, хотинської і двох чернівецьких − в’язнів вивозили у віддаленні райони СРСР. (Чотири в’язниці, розраховані на одночасне утримання 1180 в’язнів зі штатом у 297 працівників, створили у вересні 1940 року. Радянські органи державної безпеки швидко перевищили розрахунковий ліміт). Загалом з тюрем у табори відправили 3032 особи, значну частину – пішки. До місця призначення прибуло 2048. Частину розстріляли у Чернівцях, частину знищили у тому ешелоні на мості через Дністер.
Про те, що трапилося із заарештованими буковинцями, яких радянські каральні органи залишили у Чернівцях, стало відомо через шість десятиліть після скоєння страхітливого злочину. Пошуковці від 1992 року намагалися встановити, куди поділися в’язні Чернівецької тюрми №1. У квітні 1992 року Чернівецьке обласне Товариство політв’язнів і репресованих звернулося до начальника УСБУ в області із проханням надати інформацію про розстріл політв’язнів у червні 1941 року, вказати кількість жертв, їхні прізвища і точне місце захоронення.
Відповідь на питання дослідники-активісти отримали тільки навесні 2007 року. Розстрільні списки віднайшлися у Галузевому державному архіві СБУ у Києві. Іван Фостій представив громадськості шість розсекречених документів на 19, 99, 13, 30, 60 та 1 особу. Ще два списки №№7-8, які виявили ентузіасти, відповідно на 220 та 103 заарештовані в’язні потребують додаткового дослідження.
За словами Івана Фостія, 28-30 червня і 1-3 липня 1941 року в тюрмі №1 управління НКДБ по Чернівецькій області розстріляли 222 в’язні, яким приписували контрреволюційні злочини. Зробили це згідно з наказом № 2445/м від 23 червня 1941 року про евакуацію і розстріл в’язнів, який підписав нарком держбезпеки СРСР В.Меркулов. Нарком держбезпеки УРСР П.Я. Мешик оперативно продублював цей наказ для всіх областей України.
Бідні буковинці між молотом і ковадлом. Перших три фото з місця сьогоднішньої події.
