І сльози радості, і сльози прощання

Сьогодні, 27 – го травня, для школярів Глибоччини пролунав останній дзвоник, який сповістив про закінчення навчальних занять та початок прекрасної пори – літніх канікул. Для кожного з нас цей день має своє значення. Для дітей – це нова валіза знань за плечима, для вчителів – гордість за виховання майбутнього покоління, для батьків – мить, коли їхні діти стають дорослішими на рік.

Свято останнього дзвоника особливий день для тих школярів, які закінчують школу. Для когось він сповістив про перехід до наступного класу, для когось — це початок нового навчання, здобуття вищої освіти, а для когось — початок дорослого життя.

А яке свято без квітів? Тож їх щедро дарували цьгорічні випускники своїм дорогим вчителям, у небо злитіли десятки барвистих повітряних кульок, а на завершення урочистого дійства пролунав традиційний останній дзвоник.

Прощавай, рідна школо, до зустричі нове і велике самостійне життя – звучало з вуст одинадцятикласників. І кожен з них крадькома витирав сльозу радості і прощання, як і робили це їх вчителі та батьки.

Нехай останній дзвоник пролунає в кожному серці радісним настроєм, вірою в завтрашній день, надією на краще майбутнє. Бажаємо всім випускникам загальноосвітніх навчальних закладів знайти свою життєву стежину, а головне – стати гідними громадянами нашої держави.