«Пізнай свій край… себе, свій рід, свій нарід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя…» – ці мудрі слова великого філософа Григорія Сковороди актуальні і нині.
Варто вийти за поріг – тут тобі і географія, історія, етнографія… А пізнавати свій край – неабияк цікаво.
Допитливі вихованці гуртка «Спортивний туризм» вивчають свою малу батьківщину через знайомство з музеями Глибоччини. Кількість зареєстрованих музеїв у закладах освіти бувшого Глибоцького району за останнє десятиріччя збільшилася до чотирнадцяти завдяки ініційованій Глибоцьким центром туризму та краєзнавства програмі розвитку музейної педагогіки.
Минулого тижня ми здійснили веломандрівку за маршрутом Глибока – Просикуряни – Йорданешти – Карапчів – Глибока. У новій ошатній Йорданештській школі нас гостинно зустрів директор Василь Іонець, який втілив у життя ідею колишнього директора Флорі Ауреловича Шапки щодо створення шкільного музею.
Музей – гордість всього педагогічного та учнівського колективу. Він постійно поповнюється експонатами і нині займає дві кімнати. Василь Георгійович має неабиякий хист гіда і сам провів цікаву екскурсію. Знайомство почали з Casa Mare – великої хати. Як дбайливо, з якою любов’ю оздоблена ця музейна кімната: вишиті картини, ткані барвисті килими та святково вбрані господарі хати Іон та Марія з синочком Василем! А коли згасло світло і запалили гасову лампу – ми наче перенеслися у минуле століття. Заглянули і в скриню, де селяни зберігали найцінніші речі.
У наступній кімнаті ми дізнались про історію заснування села та походження його назви, видатних людей, історію школи і церкви. Діти посиділи за партою Ерісмана, ознайомилися зі знаряддями праці, якими у давнину обробляли землю, деревину, шкіру, стригли овець… А який довгий був шлях від вирощування льону та конопель – до готового виробу! Тепер ми розуміємо цінність кожної старовинної сорочки.
Директор школи не оминув також сучасні експонати: фрагменти зброї, привезені із зони АТО/ООС, особисті речі військових – учасників російсько-української війни та прапор з підписами солдат, який майорів на БМП 4 роки.
Ми звернули увагу, як шанують у школі своїх односельчан. З гордістю Василь Георгійович демонстрував картини династії митців Божеску Петра, Павла і Вікторії, художників Божеску Раду та Малайку Оксани.
Справді, тут ми відчули, як історія промовляє до нас музейними експонатами.
Після екскурсії поїхали до річки Сірет і побачили ще одну гордість села Йорданешти – найдовший у Чернівецькій області підвісний автомобільний міст.
