ДО 150-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ПРОСВІТА” ГЛИБОЧЧИНИ ОРГАНІЗУВАЛА ТОВАРИСЬКІ СХОДИНИ

Саме таку назву мала зустріч української інтеліґенції з письменницею 120 років тому, коли Лариса Косач вперше відвідала Буковину. Попри карантинні обмеження сходини на Глибоччині виявилися велелюдними: до поважного товариства у залі Центральної бібліотеки Глибоцької територіальної громади у онлайн-форматі приєдналися учасники обласних закладів культури Чернівецька обласна бібліотека для дітей, столичні гості та організації Всесвітній день вишиванки (офіційна група), а також Європа – Товариство Української Культури в Австрії ім. Лесі Українки Тука Україна Австрія.

.

Прецедентом зустрічі став альбом відомої української дизайнерки Тетяни Зез «Вишивка в одязі відомих українців» 2020 року видання, завдяки якому Леся Українка ніби повернулася на Буковину втретє, бо розкішну Лесину вишиванку у проєкті презентувала наша буковинка, засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк. Пані Тетяна розповіла історію зародження ідеї: популяризування одягу відомих українців, що позначений національним маркером, відтворення давніх вишиванок – Шевченка, Франка, Старицького, Заньковецької тощо – у сучасному одязі; своєрідне олюднення одягу класиків через презентацію відшитих за давніми зразками вишиванок на світлинах відомими сучасниками – митцями, громадськими діячами, науковцями тощо. 10 із 16 представлених на листівках альбому вишивок належать родині Косачів, адже введенню елементів вишивки в гардероб інтеліґенції другої половини ХІХ ст ми завдячуємо Ользі Петрівні Косач – матері славетної родини, що подарувала світу Лесю Українку.

Леся Воронюк поділилася своїми відчуттями участі у проєкті: «Це було дуже трепетно і надзвичайно відповідально, адже Леся Українка – це не одна із письменниць, це єдина у своєму роді жінка, яка сама вибудувала цілий пласт в українській літературі, перекладі, етнографії, культурі тощо». Розповідаючи про підготовку 15-річчя Дня вишиванки пані Леся наголосила, що «вишиванка, як друга шкіра, залишається потужним ідентифікатром українства у світі. А завдяки такому проєкту як альбом «Вишивка в одязі видатних українців» та подібних чисто візуальний контекст поглиблюється історично-культурним змістом, що переносить вишиту сорочку із побутової площини у сакральну».

Про діалог поколінь як вісь, що тримає Україну, про патріотичні родини минулого і сучасноcті міркували далі учасники заходу. Співорганізаторка сходин Ольга Шевченко

– директорка Глибоцького районного краєзнавчого музею, літературного музею Домки Ботушанської розповіла про Лесю Українку у поезії та малярстві Домки Сидорівни. А син Володимир Шевченко та невістка, донеччанка, Яна поділилися історією своєї зустрічі та тим, як уживаються Схід і Захід під спільним сімейним дахом.

Свій діалог поколінь запропонували присутнім Світлана Пожога разом із внучкою Світланою Грищук. Пані Світлана – педагогиня, громадська діячка – розповіла про засади сімейного морально-етичного християнського виховання, що культивуються у родині священика православної церкви України Романа Романовича та Олени Костянтинівни Грищуків. Літературно-музичну композицію «До мого фортепіано» виконала лауреатка конкурс ім. Лесі Українки «Змагаймось за нове життя» – Світлана Грищук. У неповторному дуеті бабусі і внучки, як справжній діалог поколінь, прозвучала співана поезія ювілярки.

До сліз розчулили присутніх поетичні рядки Віри Китайгородської та Лесі Воронюк у виконанні відомої буковинської етнографині, педагогині Наталі Козачок

та її сина Володимира – студента Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С.Воробкевича. Пані Наталя розповіла про діяльність гуртка «Етнографічне краєзнавство» та запросила Тетяну Зез ознайомитися із вишиванками с.Чагор.

Голова районного об’єднання ВУТ «Просвіта» Олександра Приходько-Возняк зачитали авторські присвяти Лесі Українці, а співорганізаторка, директорка бібліотеки Ольга Ковальчук запросила всіх охочих переглянути тематичну виставку та зробити фото на згадку про ювілей, скориставшись фотозоною «Леся Українка 150: діалог поколінь».

У підсумку українська письменниця, громадська і культурна діячка Віра Китайгородська, подякувавши всім за запрошення та організацію заходу, підкреслила, що любов – до родини, рідної культури, землі, де народився і виріс – є визначальною і рушійною силою, на якій стояв і стоятиме наш український світ.

Ініціаторка та модераторка заходу, співзаступниця голови районного об’єднання ВУТ «Просвіта» Олена Рєпіна вручила учасникам грамоти, подарунки, а гостям – провісники весни – плетені бісером мерцішори від відомої майстрині Тетяни Трачук. Адже «стояти і слухати весну» в своїй душі і в рідному краю варто, щоб не втратити у буремному сьогоденні з поля зору вічні цінності.

“Просвіта” Глибоччини дякую за підтримку голові профспілки працівників освіти Глибоччини Світлані Лазурко, в.о. голови Обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” Світлані Масловській, секретарю Обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” Марії Пелех.