Відбулася прес-конференція начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталія Петровича Шпака для медійників регіональних ЗМІ.

На прес-конференції Віталій Шпак озвучив питання впливу “тіньових” схем оплати праці на надходження податків до бюджетів, основні аспекти легалізації заробітної плати, їх вплив на  розвиток територіальних громад.

Легалізація заробітної плати це збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в тому числі, до Пенсійного фонду України та забезпечення соціальних гарантій для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу – підкреслив у своєму виступі Віталій Шпак.

Очільник податкового відомства ознайомив присутніх з показниками по надходженню податків  та зборів. Загалом, у січні – вересні 2020 року до бюджетів усіх рівнів перераховано 3 мільярди 952 мільйони гривень. Від роботодавців надходження складають: податок на доходи з фізичних осіб – 53,3 відсотки, або сплачено 2089,2 млн. грн., та  військового збору – 163,5 млн. грн.

До місцевих бюджетів області від платників надійшло 2 мільярди 365,8 млн.грн. податків та зборів. Ці надходження на 66,2 відсотки складаються з податку на доходи від фізичних осіб, а саме 1 мільярд 566,9 млн. грн. та 11,5 відсотків єдиного податку з фізичних осіб підприємців це . 273,5 млн. грн. Тобто майже на 80 відсотків місцеві бюджети залежать від «зарплатних» податків.

У своєму Віталій Шпак наголосив, що на сьогоднішній день відносини між роботодавцями та найманими працівниками нерідко не відповідають нормам чинного законодавства. Разом з тим, сьогодні карантинні обмеження не дозволяють проводити перевірки, Але податківці аналізують підприємницьке середовище (розміщення, доходи, витрати, виплати, кількість найманих працівників). Опрацьовують скарги від найманих працівників, з інформацією виплати  «зарплати в конвертах». Також, здійснюється регулярний інформаційний обмін між всіма зацікавленими державними структурами по роботодавцях, які порушують законодавство при нарахуванні заробітної плати, для проведення заходів відповідно до повноважень.

Наприкінці прес-конференції Віталій Шпак підкреслив, тільки спільними зусиллями, за участі громадськості, суб’єктів господарювання, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, можна навести порядок на ринку праці і досягти легалізації при виплаті доходів, подолати серед платників негативну тенденцію ухилення від сплати податків, та досягнення позитивної динаміки податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Запитували – відповідаємо: на які перевірки не поширюється мораторій на період карантину?

Головне управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснює, Податковим кодексом України встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.7 (реорганізація, припинення, ліквідація, закриття) та 78.1.8 (задекларовано відшкодування ПДВ та/або від’ємне значення з ПДВ більше 100 тис.гривень) пункту 78.1 статті 78 ПКУ.

Та фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п.80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Звертаємо увагу, що чинним законодавством не встановлено обов’язку щодо завчасного повідомлення платників про проведення документальних позапланових перевірок.

Буковинцям про пРРО: як поповнюються та як списуються фіскальні номери для програмного РРО

У який момент формується діапазон номерів для програмного реєстратора розрахункових операцій і яким чином він поповнюється?

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного РРО.

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються програмним РРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером Державної податкової служби від програмного РРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого програмного РРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким програмним РРО) номерів.

У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного програмного РРО?

Засобами фіскального сервера Державної податкової служби ведеться облік виданих діапазонів для програмного ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).

Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від програмного РРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує програмний РРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів у разі, якщо ним приймається рішення не використовувати програмний РРО під час відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером Державної податкової служби та не проводити розрахункові операції у цей період.