Гімназія в селищі Глибока Чернівецької області знаходиться в 30 кілометрах від обласного центру, який навесні був найгарячішою точкою боротьби із коронавірусом COVID-19. Перші два тижні учбового року, а до цього і кілька місяців навесні, школа провела на дистанційному навчанні.
З 14 вересня населений пункт перевели з червоної в помаранчеву зону, і школа може навчати учнів в “оффлайні”. Чому навчання на відстані погано підходить для їхнього селища, як навчають дітей зараз і яка пандемічна ситуація в гімназії розповів директор гімназії Юрій Блисенко Радіо Свобода.
На початку карантину, в березні 2020 року, із дистанційним навчання був великий хаос, каже директор гімназії. Кілька років тому чиновники вже висували ідею розробити різні засоби дистанційного навчання, це обговорювалось на рівні міністерства. Але коли вчителям була насправді потрібна така методика, її не знайшлось. Їм довелось шукати шляхи і розробляти методики самостійно. На щастя колектив молодий і всі володіють комп’ютерами, говорить Юрій Блисенко Радіо Свобода, навесні відпрацювали технічні рішення і на початку учбового року до них повернулись.
“Вчителям інформатики було поставлено підгодовувати майстер-клас із роботи на платформах Google Meet і Google Classroom. Після проведеного майстер-класу всі класні керівники підписали дітей в Classroom, підключили вчителів. І буквально з третього-четвертого дня в Google Meet почали проводити конференції, а в Classroom – давати домашні завдання по календарю із графіком виконання. Ось так ми і розпочали учбовий рік”, – говорить директор Глибоцької гімназії.
Перші два дні були абсолютно дистанційними – до школи підійшли тільки ті діти, які мали отримати підручники. Їх розвели по часу та єдиними, кого вони бачили, були класний керівник і бібліотекар. Втім директор, який також викладає в гімназії хімію, від дистанційного навчання не у захваті. Каже, що потрібний персональний контакт.
“Моя особиста думка, яку підтримає вчительський колектив, щодо дистанційного навчання така, що якщо вчитель бачить живі очі дитини, це нормальне навчання. В телефонному чи дистанційному режимі побачити очі нереально”, – стверджує Блисенко.
Діти користувались батьківськими гаджетами і проводили із батьками майже весь час. Це збільшувало навантаження на дорослих, які постійно питали директора, коли вже школа запрацює “нормально”.
“У нас є батьки, які знаходяться за межею бідності, котрі думають, що їм сьогодні дітям купити –хліб до хати чи молоко до хати. В них навіть не стоїть питання, щоб мати в хаті якісь гаджет. І таких дітей на мою школу мінімум півсотні. В них немає ані підключення до інтернету, ані гаджету, щоб його підключити до цього інтернету”, – ділиться проблемам місцевих жителів директор.
“Ми розпочали очний навчальний процес з 14 вересня. Але для того, щоб був менший контакт дітей між собою, батьки до приміщення школи майже не допускаються. На вході завжди є черговий вчитель або технічний працівник, і якщо є термінова потреба у родича відвідати приміщення, все робиться через чергового. Також, щоб зменшити контакт дітей в школі, ми працюємо по принципу так званого перевернутого класу – одна підгрупа працює в класі, друга –отримує дистанційне консультування. На наступний день підгрупи міняються місцями. На таку форму ми перевели 5-11 класи, а 1-4-м дозволили відвідування школи в повному масштабі. Минуло приблизно 10 днів, серед дітей ніяких проявів захворювання немає”, – розповідає Блисенко.
Всього в школі навчається 670 дітей, працює 62 вчителя і 29 технічних працівників. З них на самоізоляції знаходиться шість дітей, чиї батьки контактували із хворими на COVID-19, двоє технічних працівників, в яких захворіли родичі, і одна вчителька, в якої “ковідом” захворів чоловік. Втім остання вже отримала негативний ПЛР-тест і має вийти на роботу найближчим часом.