Упродовж семи місяців цього року до місцевих бюджетів Чернівецької області надійшло 1 мільярд 793 мільйони гривень податкових платежів, які адмініструють територіальні органи ДПС у Чернівецькій області – зазначив начальник Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталій Шпак.
Сума отриманих громадами податків на 42,9 мільйони гривень перевищує аналогічні показники минулого року.
Майже 67 відсотків у питомій вазі наповнення бюджетів громад краю складає податок на доходи фізичних осіб, якого Головним управлінням ДПС в області проадміністровано у сумі 1,2 мільярди гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року приріст надходжень в абсолютній сумі склав майже 47 мільйонів гривень.
Також бюджетоформуючими сегментами фінансової самодостатності територіальних громад регіону є відрахування: єдиного податку у розмірі 264,5 мільйонів гривень та надходження від майнових податків – 222,3 мільйони гривень ( плата за землю – 187,5 мільйонів гривень, податок на нерухоме майно, відмінне від землі – 34,8 мільйонів гривень).
Крім того місцеві бюджети від бізнесу області отримали акцизного збору з роздрібного продажу підакцизних товарів – 59,3 мільйони гривень; за користування лісом, надрами й водою – 33,8 мільйонів гривень, податку на прибуток – 16,1 мільйонів гривень, від плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібної та оптової торгівлі пальним, та на право його зберігання за цей же період склали 9,1 млн грн.
Віталій Шпак зазначає, що тільки завдяки ефективній співпраці та взаємодії представників місцевого самоврядування, платників податків та фахівців податкової служби можливе подолання наслідків економічного сповільнення спричиненого карантином та досягнення позитивної динаміки податкових надходжень до місцевих бюджетів.
Сьогодні, 10 серпня 2020 року – граничний термін подання звітності за ІІ квартал
Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують платникам, що 10 серпня 2020 року, граничний термін подання звітів:
– податкової декларації з податку на додану вартість за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
– податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за II квартал (форма № 1ДФ);
– податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за II квартал платниками, віднесеними до третьої групи;
– податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за II квартал платниками, віднесеними до третьої групи;
– податкової декларації екологічного податку за II квартал.
Податкової декларації з рентної плати за II квартал, у тому числі:
– розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
– розрахунку з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
– розрахунку з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту;
– розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;
– розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води;
– розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;
– розрахунку з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування);
– податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2020 року;
– податкової декларації з туристичного збору за ІІ квартал;
– податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
– фінансової звітності за півріччя 2020 року до органів ДПС платниками податку на прибуток, що звітують щокварталу;
– розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за ІІ квартал.
Необхідно врахувати, графік роботи ЦОПів змінено: https://cv.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/
У яких випадках ФОП – платники ЄП не застосовують РРО до 01.01.2021 року?
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), з врахуванням змін, внесених Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції ст.ст. 3 та 9 Закону № 265.
Згідно з преамбулою Закону № 265 (у редакції Закону № 128) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – програмний РРО). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Згідно з ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 129) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.