Під час третьої хвилі моніторингу гіперлокальних медіа на гендерну чутливість (11-17 червня 2020 р.) проаналізовано, як і в попередні періоди, 10 видань Чернівецької області: 5 районних газет – «Вижницькі обрії», «Вільне життя», «Голос краю», «Слово правди», «Хотинські вісті» та 5 інтернет-видань – «Глибока.info», «Заставна сьогодні», «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський портал» та «Сторожинець.info».
Опрацьовано198 публікацій: 108 у друкованих та 90 в інтернет-виданнях. Загальна представленість жінок – 40,5%. Це – кращий результат, ніж у попередніх моніторингах (лютий – 38%, квітень – 35%). До експертної думки жінок журналісти звертались у 36,5% випадків, згадували як героїнь у 44,5% випадків, причому як у друкованих, так і в інтернет-виданнях (квітень – 20%). Як побачимо з детальнішого аналізу,гендерна чутливість буковинських медіа набирає висоти.
Друковані ЗМІ
У газетах жінки як експертки (їх коментарі, цитування, посилання на їхню думку) представлені у 37% випадків, а як героїні фігурують 43%.
У 100% жінки коментували питання волонтерства/благодійності, у 75% – екологічну тематику (і чомусь жодного чоловіка навіть як героя публікації). У 60% жінки були експертками в темі бізнесу, порівну з чоловіками – в матеріалах про освіту, дозвілля та хронічки про правопорушення. Високий відсоток представленості жінок – у культурній та медичній темах.
80% героїнь та 67% експерток зауважено у матеріалах, віднесених до «іншого»: життєві історії про жіночі долі, рубрика «Прилітали лелеки» з іменним вітанням породіллям тощо.
В інших темах лідирують чоловіки, зокрема – війни/армії та соцзахисту – 100%, політики – близько 80%. 40-відсотковий бар’єр участі дозволили редакції подолати жінкам як героїням у публікаціях про охорону здоров’я, культуру/релігію, дозвілля, кримінал/надзвичайні події.
Високу питому вагу чоловіків у темі політики дала публікація у газеті «Вільне життя» «Скільки заробили керівники Кіцманського району за минулий рік», де згадано 30 героїв та 6 героїнь, що яскраво проілюструвало антигендерну кадрову політику (декларації керівництва РДА та Ради, ОТГ, сіл та селищ). Олюдненою, насиченою особистостями виглядає у порівнянні з іншими тема культури: газети «Вижницькі обрії», «Голос краю», «Слово правди» друкують чимало розповідей про краєзнавство, мистецтво, літературу, бібліотеки.
До балансу за співвідношенням жінок/чоловіків у публікаціях не «дотягнуло» жодне друковане видання, як видно з наступної діаграми, хоча «Слово правди» було за півтора кроки до успіху (48,5%)!
«Вижницькі обрії» (44,5%) та «Голос краю» (44%) демонструють висхідні тенденції, трохи «відстають» «Хотинські вісті» (41%). У червні, на жаль, менш гендерночутливим виявилось «Вільне життя» (18%), удвічі погіршивши квітневу картину.
У ставленні редакцій до фемінітивів першість за «Вижницькими обріями», де усі посади/зайнятість жінок жіночого роду. «Жіночим» іменникам відверту перевагу надають «Хотинські вісті» (78%) та «Голос краю» (75%), а «Слово правди» вживає маскулінітиви тільки у третині випадків (фемінітивів 67%).
За сумарними показниками гендерної чутливості лютнева лідерка – газета «Вижницькі обрії», яка у квітні перемістилась на четверту позицію, – знову гендернонайчутливіша (63%) з-поміж аналізованих гіперлокальних друкованих видань Буковини.
Послідовну редакційну політику демонструють «Голос краю» (55%, у квітні 54%), покращило результат «Слово правди» (54,7% проти 47% квітневих), вийшовши таким чином на третє місце,%) та «Хотинські вісті» (53% / 53%).
Інтернет-видання
Контент сайтів значно вужчий порівняно з друкованими виданнями. Загальна представленість жінок у новинах: 46 % героїнь і 36% експерток, загалом 41%, що на 10% вище квітневого показника присутності чоловіків у стрічці новин.
Експертки:100% – в освіті, 60% – в бізнесі, 50% – в іншому, 27% – у політиці/діяльності місцевої влади. Інші теми – культура, медицина, війна, кримінал/ДТП/НС – у 100% коментують чоловіки.
Як героїні новин жінки переважали в темі «культура/релігія» – 81%. Порівну з чоловіками про них писали на тему війни/армії, у 42% випадків – медицина та політика/влада, 40% – економіки/бізнесу. Не бачимо присутності жінок у волонтерстві і спорті. Питання екології та дозвілля журналісти загалом не порушували. Водночас сайт «Сторожинець.info» розмістив інформацію про допомогу підприємців в облаштуванні спортивної секції. Такий перспективний погляд міг би дати цікавий ракурс у висвітленні «завмерлих» тем.
Як виглядає тематичний зріз, ілюструє наступна діаграма.
Найбільше думку жінок подавали сайти «Заставна сьогодні» (100%), де водночас жінки порівну з чоловіками фігурують як героїні та герої матеріалів, та «Новоселиччина» (67%). Дещо переважають героїні в публікаціях «Північно-Бесарабського порталу» (57%) та «Глибока.info» (53%).
Найбільше дотримано гендерного балансу – в повідомленнях «Новоселиччини» (67% експерток і 33% експертів, 31% героїнь і 69% героїв) та «Північно-Бесарабського Порталу» (44% експерток і 56% експертів, 57% героїнь і 43% героїв). Однак видання дуже рідко використовували фемінітиви. Водночас в інших виданнях їх загалом не зафіксовано.
Відтак, гендернонайчутливішими інтернет-виданнями червня можемо стали «Новоселиччина» (38%) і «Північно-Бесарабський Портал» із дуже незначним відривом (37,7%). Найнижчий рівень гендерної чутливості – у видання «Сторожинець.info» (8,5%).
Загальна кількість фемінітивів у гіперлокальних медіа Буковини – 42%. У порівнянні з квітневим моніторингом (65%) це на чверть менше. Якщо у квітні друковані та інтернет-видання демонстрували схожий рівень симпатії, то у червні вони стали значно прихильнішими до фемінітивів: 73% (60% у квітні), а інтернет-видання – байдужими: 11% (проти 70% квітневих!).
Серед найуживаніших назв професій/посад/зайнятості поруч з учительками, лікарками, бібліотекарками,ученицями, майстринями, письменницями все частіше зустрічаємо директорок, завідувачок, редакторок, очільниць, членкинь, педагогинь, доценток, підприємниць, ветеранок, керівниць та переможниць. Разом з тимчитаємо: учениця-переможець, сільський голова – сільська голова, викладач, філолог, автор, виконроб, лауреат, заступник, представник тощо, хоча до цих іменинників є милозвучні та вживані відповідники у жін.роді.
Стереотипів та сексизмів у гіперлокальнихмедіа Буковини не зафіксовано.
Щодо тематичних публікацій, наголосимо: усі життєві історії буковинських видань присвячені жінкам – гарним, розумним, турботливим, успішним, реалізованим та шанованим у родині, професії, громадському житті! Це ювілейні нариси про сучасниць: «Жіночий портрет» – про бібліотекарку Марію Корпан та «Будівнича української держави» – про почесну громадянку м.Вижниці Ганну Берник («Вижницькі обрії»), «Живу я в осені» – про держслужбовицю, поетесу Світлану Михайлову; «Новосельчанка на італійській кухні» – про кулінарне хобі заробітчанки, колишньої держслужбовиці («Слово правди»); розповідь про лідерську спроможність жіноцтва (до 30-річчя утворення Союзу українок Буковини) та екскурс у життя і творчість письменниці, громадської діячки Галичини Наталії Кобринської, яка послідовно відстоювала права та рівність жінок («Голос краю»); розповідь-презентацію «Книги про роль жінки в історії України» подано на «Північно-Бесарабському порталі» (14.06) тощо…
З огляду на ситуацію в Україні та Чернівецькій області як одній з найпроблемніших, виокремимо тему Covid-19.Порівняно з квітневим моніторингом інтенсивність висвітлення, яка відповідала тоді настроям населення та стурбованості/неготовності влади та медицини, пішла на спад. Так, якщо у квітні такі публікації склали третину контенту, то у червні лише 9%: 12,2% в інтернет-виданнях і 6,5%у газетах (загалом 18 зі 198 матеріалів).
Здебільшого видання публікували статистичні дані. Наприклад, щоденні офіційні зведення подавав тільки сайт «Глибока.info», газети розмістили звіти, а про охорону здоров’я та лікарів писалибільше у контексті Дня медика, побіжно торкаючись теми коронавірусу. Окрім медичного, тему подавали в аспекті роботи влади, відповідно 13 і 3 публікації.
Як у друкованих, так і в інтернет-виданнях (відповідно 78,5% та 72%) переважали експерти та герої, жіноцтву дісталася 1/5 частка.
Відповідно до результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Буковини у червні становить 41%. Це – на 4 позиції менше, ніж у квітні. Основна причина – зменшення кількості фемінітивів в онлан-медіа. Однак помітна тенденція до збільшення кількості жінок як експерток і героїнь матеріалів. Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України можна на сайті Волинськогопрес-клубу.
Аналіз видань відбувається за такими критеріями:1) представленості жінок/чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку цитують) та як героїнь/героїв; 2) застосування фемінітивів; 3) наявності стереотипів та сексизмів у журналістських матеріалах; 4) наявності тематичних публікацій.
Тетяна Смолдирева – медіаекспертка
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.