Велика палата Конституційного Суду розпочала 7 липня розгляд справи за поданням про конституційність Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, повідомляє Укрінформ.
На засіданні суду присутні автори подання – народний депутат VII–VIII скликань від Опоблоку Олександр Долженков і позафракційний депутат Вадим Новинський, представник Верховної Ради в КС Ольга Совгиря, представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський, а також залучені учасники конституційного подання представники МЗС, Міносвіти, Інституту мовознавства і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Суддею-доповідачем у справі виступає Сергій Головатий.
Нагадаємо, 25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Він набув чинності 16 липня.
Документ серед іншого передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.
Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова ВР та його заступники, Прем’єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.
Водночас передбачається, що володіння українською стане обов’язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.
Водночас іноземні військові, які служать у ЗСУ та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони мають опанувати мову впродовж року з дня набуття громадянства.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Передбачається, що за п’ять років стане чинною норма закону, за якою квота на український контент в ефірі телеканалів має становити 90%.
Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п’ять років і місцева преса повинні мати українську версію.
Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.
Водночас 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.