Сьогодні відзначаємо День Пруту та Сірету

Буковино, шануймо велич природи нашого краю! Бережімо все,  що нас оточує: зелені ліси, високі гори, чисте повітря та прозорі, норовливі річки! Майбутнє наступних поколінь залежить від  кожного з нас. 

Саме сьогодні, 29 червня 2020 року, відзначаємо День Пруту та Сірету. І нехай щороку цей день нагадує нам про важливість  збереження водних ресурсів та природи в цілому,  про необхідність їх підтримки,  очищення та бережливого ставлення.

            Щедро обдарувала «матінка» природа свою доньку Україну. Щедрою рукою сповила родючі землі центральної України, омила солоними водами моря з півдня, насипала величні вали на заході.

А найкраще приберегла, мабуть, для Карпат.

Подарувала: і велич гір, і зелень лісів, і силу трав, і помірний клімат, і землю, що віддає за труди, і свіже повітря,і чистоту прозорої води. А де ж шукати прозору, чисту, цілющу воду? Звичайно, в найвищому місці Карпат біля підніжжя Говерли. А чи є тут вода? Звичайно – річка Прут.

Де ж народжується річка Прут? Витік річки – північні схили масиву Чорногора в Українських Карпатах. Річка спускається з гір стрімко з перепадами висот більше 100м і швидкістю течії 2-5 м/с.

Прут біля Ворохти можна легко перейти. Дно – мозаїка, що дбайливою рукою майстра була викладена. Світле, невелике на розмір (наче на підбір) каміння майже ідеально обтесане дбайливою рікою. Місцеві кажуть «жива вода», від неї не захворієш.

З сивої давнини на березі Прута селилися люди. В історичних джерелах згадка про річку зустрічається з 12 століття. Як тільки її не називали і грецькими іменами Пората, Пюрей, і болгарськими Бурат, Брут.

Місцеві жителі просто вірять казковим сумним оповідкам. І є романтична легенда про Прут.

Сталося це так давно, що вже не пам’ятають і тих часів. Жив колись в одному селі сміливий, веселий, заповзятий парубок на ім’я Прут. І був закоханий хлопець в красуню на ім’я Говерла. Ніжним було кохання між ними; та не так сталося, як гадалося. Вже й на рушник мали стати молодята, та в долю втрутилась людська заздрість, марнославство, і прикрий випадок. В день весілля заквітчану молоду викрав нелюб, прямо з під носа сватів. Поки допитувалась де поділась дівчина, поки шукали а час збігав. А нелюб Говерлу, закинув як торбину на коня, та й хутко тікати. Прут, кинувся наздоганяти злочинця. Швидко біг хлопець, та де пішому за конем встигнути. Дівчина розуміючи, що не буде поруч більше Прута, що відвезуть її на чужину. Вирвалась Говерла з рук крадія, та й впала на землю бездиханною. Хлопець плачучи над тілом коханої кричав, що ніколи її не покине. Виконав свою обіцянку Прут, не залишив коханої. А вранці на місці смерті дівчини звеличувалась гора, а поруч протікав швидкий дзвінкий струмок. Люди пам’ятаючи про їх кохання назвали бескид Говерла, а струмок Прут.

За іншою легендою, чарівна Говерла, дочка господаря Гір, закохалась у чабана Прута. Знаючи, що батько не схвалить вибір дівчини, вони зустрічались таємно. Коли цар про все дізнався то дуже лютував. Спочатку він сварив дівчину змушуючи покинути хлопця, пізніше наказав вийти заміж за спадкоємця сусідньої країни. Хоч і гарний був принц Ліс, але не кохала його Говерла. Знову відмовила батькові донька. З пересердя цар покликав всесильного мольфара і наказав йому перетворити хлопця на річку, щоб більше не заважав. Так чаклун і вчинив. І з’явилася всього за одну ніч в тих краях річка Прут, така ж світла чиста якою був і хлопець за життя.

Дівчина дізнавшись про це, гірко плакала всю ніч. А на ранок люди побачили високу гору яка з’явилась нізвідки. Прозвали люди її Говерла.

Сама ж річка не знає суму: плекається і набирає сили в верхній течії і Івано – Франківській та Чернівецькій області, рухаючись територією України. Тече річка спочатку в північному напрямку.

А біля міста Яремча річка Прут – проявляє себе у всій красі. Тут Прут починає випробовувати сміливих духом, сильних тілом своєю підступністю. Захоплюють і заворожують місцеві водоспади, пороги, скиди. Рідко який турист від’їздить з Яремчі не маючи зображень місцевих водоспадів, чи без власного фото біля порога Яремчанського Гука.

А для справжніх туристів, спортсменів, яких захоплює рафтинг Прут – дар неба. Рідко хто з професійних спортсменів не випробовував себе міряючись силою з річкою Прут. Неймовірні краєвиди, видовищні водоспади, достатньо хороше транспортне сполучення, приваблюють охочих до вражень. Прут має чим дивувати. Здивують і Прутський водоспад, водоспад Пробій (біля м. Яремчі) висота 8 метрів. Цікаві могутні пороги Триступінчатий (біля с. Ворохти), Водоспадний(біля с. Микулинчин), Косий між селами Микуличин та містом Яремче.

Більшість туристів приїжджає до річки Прут щоб подолати 2 кілометрову відстань Яремчанським каньйоном. Найчастіше сплав починають біля міста Яремче, а саме турбази « Гуцульщина» по правому боці р. Прут до водоспаду Пробій.

Прут одна з найулюбленіших річок спортсменів водників. Насолоду отримують і керманичі байдарок, надувних човнів, плотів, катамаранів. 

А де ж починається Сірет? Річка Сірет, ліва притока р. Дунаю, бере початок при злитті гірських струмків Чйорнеш та Лустун поблизу с. Петровець (Чернівецька область) на висоті 740 м над рівнем моря та впадає в р. Дунай на 187 км від гирла у місті Галац, на території Румунії. 

Прут та Сірет, як діти. А діти ростуть і вже вимагають від людей будувати мости, і захищати будинки від паводків та повеней « ігор» річок. Як дитинство спонтанне на емоції так і річки мінливі зрадниці від яких не вгадаєш чого чекати. То прохолодою обдарують, то паводком обмиють. Паводки постійні і жахливі. Деякі села навіть мають назву пов’язану з цим жахливим явищем – Берегомет – берег мете.

І доказів не потрібно, варто лише уважно подивитися на монументальні побудовані мости, які перегороджують річки, а поруч, за 10 метрів, будинки, де неозброєним оком видно лінію підтоплення.

Характер берегів і дна річки разюче змінюється від витоку до гирла. Дно – кам’янисте в витоці, по руслу річки переважно глинисте. Часто дно річки покриває шар мулу. Прут відзначається значною крутизною схилів, а бессарабський берег – пологий. Добре видно тераси. Багато невеликих приток Прута влітку зовсім пересихають. Дуже багато ставків.

Минаючи місто Чернівці, Прут являє собою спокійну рівнинну річку. Далі омиває території сусідніх держав: Молдови, Румунії. Річка Прут впадає в річку Дунай за три кілометри на захід від міста Рені(Одеська область). Саме в гирловій частині річка розкриває себе як судноплавна річка,водосховище, річка джерело енергії (ГЕС).

При впаданні в Дунай Прут розділяється на два рукави, з яких один вливається у велике озеро Братиш, а інший – безпосередньо в Дунай за 15 км від м. Галац і за 105 км від Чорного моря.

Річки Прут  та Сірет хоч і не мають промислового значення, але любителів риболовлі приваблює завжди. Тут непогано ловиться форель, піскар, бистрянка, окунь, щука, короп, лин, карась, в’юн. Сприятливі кліматичні умови і різноманітність рослинного світу формують численну фауну, особливо птахів. Дуже багато видів занесено до Червоної книги України.

Стан водних ресурсів в суббасейнах Пруту та Сірету є однією з центральних тем сьогодення, і це є цілком логічним, бо коли йдеться про річки, ситуація може покращитися тільки тоді, коли співпрацюватимуть усі на всьому її шляху від витоку до гирла. Якщо цього досягти не вдасться, тоді вся робота нічого не варта.

Бережімо річки!

Бережімо матінку- природу!

Матеріал  з  сайту  BukNews