У податковій службі Буковини інформують, підприємці Чернівецької області, які працюють за спрощеною системою оподаткування протягом січня – травня 2020 року сплатили до місцевого бюджету понад 203,5 мільйона гривень єдиного податку.

Таким чином, місцеві громади Буковини з початку поточного року отримали від суб’єктів господарювання – спрощенців на 1,7 млн грн більше проти аналогічного періоду минулого року.

Стосовно реального внеску представників спрощеної системи оподаткування до місцевих бюджетів, то найбільша бюджетна частка належить фізичним особам – підприємцям, які сплатили понад 165,4 мільйонів гривень єдиного податку. Від юридичних осіб – спрощенців територіальні громади краю отримали понад 25,8 мільйонів гривень податкових надходжень. Від сільськогосподарських товаровиробників четвертої групи надійшло 12,3 мільйонів гривень.

Податківці Буковини звертають увагу «спрощенців» на новації визначені Законом України  від 16.01.20 р № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві».

Зокрема, тепер у Податковому кодексі України прямо зафіксована сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування (оновлений пп. 8 п. 298.2 ПКУ). Сума такого боргу тепер прив’язана до мінімальної суми, при якій платникові вручається податкова вимога. Вона має бути більше 60 НМДГ, тобто перевищувати 1 020 грн (60 х 17 грн).

*ЗАКОН №466за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX

Запитання  – відповідь: чи може ДПС визначити громадянину до сплати податок на нерухомість за попередні роки?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, відповідно до пп. 54.3.3 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору є контролюючий орган.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом (п. 266.7 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 ПКУ).

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені пп. 266.7.2 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ПКУ (п. 266.10 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ПКУ).

Таким чином, контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.