Дорогі брати і сестри!
Вже понад два тижні ми з вами, разом з усім світом, проходимо випробування пандемією і карантином. Комусь ці випробування долати легше, комусь – складніше, а комусь – просто нестерпно. Будьмо відвертими, життя більшості з нас ще донедавна – це надзвичайна зайнятість, планування на майбутнє та повсякденні турботи.
Карантин ніби ставить на паузу всі ці речі. Та не впадаймо у відчай. Бог і Його Церква – з вами.
Подивімося на час карантину як на час можливостей, які дає нам Господь. Залишившись на самоті чи у вузькому колі найрідніших людей, ми маємо сьогодні змогу переосмислити прості, як здавалося раніше, речі – цінність особистого спілкування, можливість відвідування храму, дієвість щирої молитви, вагу дружніх зустрічей, тепло родинних святкувань чи подорожі.
Згадаймо, як в шаленому вирі подій ми звикли відтермінувати те, що насправді неможливо відкласти на потім – лише втратити. Живімо цими митями сьогодні.
Проявіть турботу про своїх рідних та ближніх, сказавши їм: «Я тебе люблю. Я – поруч, я молюсь за тебе». У цих словах ми розділяємо я і ти, але стаємо єдиними, завдяки «люблю». Ці слова, як можливо ніколи раніше, набувають особливого значення, бо проникають не лише в серце ближнього, а й зігрівають своїм теплом увесь світ, адже Бог є Любов. «Моліться один за одного, щоб вам зцілитися; бо багато може щира молитва праведного», – пише в своєму посланні апостол Яків.
Завтра, у неділю, цей храм, який може вмістити сотні людей, чи не вперше буде майже порожнім, але й чи не вперше він буде таким повним – бо, вірю, тисячі й тисячі вірян молитимуться разом з нами зі своїх домівок, долучаючись до молитви завдяки онлайн-трансляції.
Пам’ятаймо, нас єднають, в першу чергу, не тільки стіни храму, а віра в Бога та молитва – за всіх і за кожного, за Україну.
Бережімо одне одного й молімося. Церква – з тобою!