У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, що зі своїх легальних доходів у січні 2020 року буковинцями сплачено 16,4 млн. грн. військового збору, що на 3,2 млн. грн. перевищує надходження січня 2019 року.
За словами податківців, для забезпечення поточних і перспективних завдань зі сплати до бюджету військового збору та на виконання доручення Уряду активізували проведення інформаційно – роз’яснювальних заходів направлених на офіційне працевлаштуванню найманих працівників та припинення виплати заробітної плати в «конвертах». Такі заходи один із найважливіших ресурсів забезпечення зростання «зарплатних» податків – переконані у відомстві.
Загалом від початку запровадження військового податку (з 3 серпня 2014 року) буковинці сплатили на реформування Збройних Сил України 801,0 млн. грн. У 2014 році – 29,6 млн. грн., у 2015 році ця сума складала 88,3 млн. грн., у 2016 році – 106,2 млн. грн., у 2017 році – 148,6 млн. грн., у 2018 році – 189,2 млн. грн., 2019 рік – 222,7 млн. грн., січень 2020 рік – 16,4 млн.грн.
Запитання від платника:
Коли ФОП-пенсіонер має сплачувати ЄСВ?
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області інформують, відповідно до Закону про ЄСВ ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Підприємці, які звільняються від сплати внеску, не зобов’язані його платити і не зобов’язані подавати звіт з ЄСВ.
Платникам слід знати, такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
РРО: з 19 квітня 2020 року запрацюють «нововведення» щодо обов’язкового використання РРО деякими категоріями платників
У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз’яснюють, що Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» запроваджено нові правила застосування програмних РРО та обов’язкового застосування РРО платниками податків.
Зокрема, з 1 січня 2020 року платники податків під час здійснення розрахункових операцій зможуть протестувати безкоштовне програмне рішення для використання програмних реєстраторів розрахункових операцій.
З 19 квітня 2020 року суб’єкти господарювання зможуть повноцінно використовувати програмні РРО.
Водночас з цієї дати, розширено коло платників, які зобов’язані застосовувати РРО. Зокрема, нововведення стосуються юридичних осіб – виробників ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у разі реалізації продукції за готівкові кошти.
Також нагадаємо, що застосовувати РРО мають і фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів, наданні послуг у разі:
перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень;
реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
Разом з тим, у період з 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року доповнено нові види діяльності, при здійсненні яких обов’язкове застосування касового апарату. Зокрема, під цю норму підпадають платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах;
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
Звичайно і надалі мають застосовувати РРО платники єдиного податку, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту та лікарські засоби, вироби медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров’я, а також підприємці-спрощенці, незалежно від обраного виду діяльності, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень.
А вже з 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності, крім спрощенців першої групи і фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі та продукти власного підсобного господарства.