Існує небезпечна хибна думка, що спалювання сухих стебел і листя покращує родючість ґрунту та знищує шкідників. Насправді ж все навпаки. Під час випалювання листяної і трав’янистої підстилки знищуються черв’яки, запилювачі, багато видів корисних комах. Тому зменшується і кількість ґрунтоутворюючих мікроорганізмів та дощових черв’яків, які збагачують ґрунт поживними речовинами. Внаслідок щорічного випалювання листя в парках стала дуже рідкісною запилювач конюшини – бджола-листоріз.
Під час випалювання трави на канавах не встигають сховатись корисні тварини – ящірки, вужі та інші. У чагарниках шипшини, глоду, верболозу спалюються гнізда горобиних, а в заростях очерету – водоплавних і болотних птахів. На ділянках, де бушував вогонь, відзначені спалахи розмноження мишоподібних гризунів, які наносять відчутної шкоди урожаю сільськогосподарських культур.