Про це повідомляють в Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області. За січень-липень 2019 року платники Буковини перерахували до цільових фондів 1882,1 млн.грн. єдиного соціального внеску, це на 62,6 млн грн більше за очікуваний показник. А порівняно з січнем-липнем минулого року, забезпечено приріст надходжень на 346,4 млн грн. Лише у липні поточного року на соціальні гарантії направлено 268,0 млн грн ЄСВ.
Внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати та винагороди за договорами ЦПХ склав 1436,7 млн.грн. Від фізичних осіб-підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, надійшло 218,5 млн.грн., єдиний внесок нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців склав 92,6 млн.грн. Єдиний внесок нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів склала 1,8 млн.грн.
У відомстві вкотре наголошують, що питання сплати єдиного внеску до державних цільових фондів є серед пріоритетів роботи фіскальної служби. Фіскальна служба області співпрацює з Управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Між відомствами здійснюється обмін аналітичною інформацією про можливі порушення при виплаті заробітної плати, оформлення найманих працівників, адже істотно підвищено ступінь відповідальності роботодавців. Передусім, це стосується штрафних санкцій за використання нелегальної праці, несплату податків та неподання звітності щодо робітників.
Отримати консультації з питань ЄСВ можна у Центрах обслуговування платників територіальних органів ДФС у Чернівецькій області. Також платники можуть скористатись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом ДФС, який знаходиться на офіційному порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: http://zir.sfs.gov.ua/.
ДФС Буковини: 9 серпня — останній день подання податкової звітності
У фіскальному відомстві Буковини звертають увагу платників податків на те, що 9 серпня 2019 року останній день подання:
податкової декларації з податку на прибуток підприємств платниками, у яких
податковий період дорівнює календарному кварталу, за півріччя 2019 р.;
розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їхніми об’єднаннями, за II квартал 2019 р.;
податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП, які перейшли на загальну систему оподаткування або здійснили держреєстрацію без одночасного подання заяви про перехід на єдиний податок за II квартал 2019 р.;
податкової декларації з ПДВ платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу, за II квартал 2019 р.;
податкової декларації туристичного збору за II квартал 2019 р.;
податкової декларації екологічного податку за II квартал 2019 р.;
податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, (форма № 1ДФ) за II квартал 2019 р.;
податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за півріччя 2019 р.;
податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи –підприємця за півріччя 2019 р. (платниками ЄП групи 3);
податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця єдинниками, віднесеними до груп 1 та 2, у разі перевищення обсягу доходу, визначеного в п. 291.4 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід у групу 3 чи 3 другу єдинників чи відмови від спрощеної системи;
звіту про суми податкових пільг за II квартал 2019 р.;
податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за II квартал 2019 р.;
податкової декларації з рентної плати платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу, за II квартал 2019 р.
Підстави для скасування реєстрації РРО
Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначають, що скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій відбувається у випадках:
1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО;
2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або у паспорті (формулярі) РРО,який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;
3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;
6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
9) суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) змінено власника РРО;
13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу, як про закритий або такий, що не експлуатується.
Рішення про скасування реєстрації РРО підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.
Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у п. 1, 11 та 12 здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у п. 2 – 10, 13, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Фіскальний орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у п. 4 – 10, 13, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.
Фіскальний орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених п. 2 та 3 попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Зазначена норма визначена главою 4 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.
ДФС Буковини: за здійснення торгівлі пальним без ліцензії застосовуються штрафні санкції
Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області нагадують, що з 01.07.2019 р. запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним, відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481).
Державна фіскальна служба України оприлюднює Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначена інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС у рубриці «Реєстри» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/383525.html.
Разом з тим, на сьогоднішній день є ряд суб’єктів господарювання, які не отримали ліцензію на роздрібну торгівлю пальним на території Чернівецької області. Серед них: ТОВ “БУКНАФТОХІМ”, ТОВ “ДІАМАНТ 2018“, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “СКФ”, ДП “ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-ПРОПАН” ПАТ “ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ”.
У фіскальному відомстві Буковини закликають споживачів, задля зруйнування ринку нелегальної роздрібної торгівлі пальним, перевіряти наявність відповідних ліцензій, а у випадку їх відсутності повідомляти Головне управління ДФС у Чернівецькій області. Та зазначають, якщо такі «горе – підприємці» зневажають вимоги Закону, оскільки переконані у безкарності то фіскали нагадують, що заборона на проведення перевірок не розповсюджується на продавців підакцизних товарів.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР, в редакції, яка діє з 01.07.2019, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі: виробництва пального без наявності ліцензії – 1 млн. гривень; оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії – 500 тис. гривень; роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250 тис. гривень.
В той же час звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що перевірки проводяться виключно фахівцями Головного управління ДФС у Чернівецькій області. Для проведення фактичної перевірки, відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, посадові особи контролюючого органу повинні пред’явити направлення на проведення такої перевірки за підписом керівника та скріплене печаткою, копію наказу для проведення перевірки також з підписом керівника та скріплене печаткою, а також службові посвідчення, які зазначені в направленні на проведення перевірки.