Розповідають у Головному фіскальному відомстві Буковини. Відтак, з початку  2019 року власники  об’єктів житлової та  нежитлової нерухомості області – фізичні та юридичні особи, у володінні яких перебуває майно, що підлягає оподаткуванню сплатили до регіональних скарбниць понад 19,8 млн. грн. податку.

Фіскали проаналізували, юридичні особи спрямували до бюджету свою долю за квадратні метри у розмірі майже 13,3 млн. грн., решта – 6,5 млн. грн. сплатили фізичні особи.

У розрізі районів розподіл сплати податку такий: Вижницький –  815,3 тис. грн., Герцаївський – 517,9 тис. грн., Глибоцький –  678,6 тис. грн., Заставнівський – 579,5 тис. грн., Кельменецький – 640,6 тис. грн., Кіцманський – 1,2 млн. грн., Новоселицький – 2,7 млн. грн., Путильський – 263,1 тис. грн., Сокирянський – 1 млн. грн., Сторожинецький – 819 тис. грн., Хотинський – 601,1 тис. грн., м. Чернівці –  9,5 тис. грн., м. Новодністровськ – 459,1 тис. грн.

У фіскальній службі наголошують, до 1 липня буковинці (крім юридичних осіб) – власники нерухомого майна, за яке необхідно сплатити податок вже отримали податкове повідомлення про нараховану суму податку. Відтак, впродовж 60 календарних днів з дня отримання повідомлення-рішення від органу ДФС такі платники зобов’язані перерахувати суму податку на вказані у повідомленні реквізити.

Слід знати, громадянам варто звернутися для звірки до фіскальної служби за місцем проживання у випадку, якщо хтось наразі не отримав податкове повідомлення-рішення. А також платникам, які вважають, що відомство неправомірно нарахувало суму податку до сплати, платникам, які не вважають себе такими, але отримали податкові повідомлення – рішення. При зверненні із собою необхідно мати документи, що посвідчують особу, документи про право власності на майно та податкове повідомлення – рішення.

Адреси територіальних ЦОПів на офіційному порталі «Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/.

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області наголошують, останній день сплати податку на майно – 29 серпня 2019 року.

ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА БУКОВИНИ: АКТУАЛЬНЕ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ ПРО ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Роботодавцем було видано наказ про прийняття працівника на роботу та подано повідомлення до ДФС. Після цього працівник повідомив, що на роботу не виходитиме і писати заяву на відкликання заяви про прийняття на роботу відмовився. Які дії роботодавця в такій ситуації?

Частиною третьою ст. 24 КЗпП визначено, що працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою від 17.06.2015 р. № 413.

Пунктом 2 додатка до зазначеної постанови встановлено реквізити, які дають можливість подання уточнюючого повідомлення у разі допущення помилки роботодавцем або необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу (тип «початкове» або «скасовуюче»).

Отже, у разі якщо роботодавцем було подано повідомлення про прийняття працівника на роботу, але працівник так і не приступив до виконання обов’язків, то роботодавцем подається повідомлення про прийняття працівника на роботу типу «скасовуюче».

При цьому Постановою № 413 не визначено особливостей подання «скасовуючого» повідомлення. Тому його подають тоді, коли в цьому виникла потреба.

Штрафні санкції у розмірі мінімальної заробітної плати за порушення інших вимог трудового законодавства, передбачені ст. 265 КЗпП, застосовуються у разі неподання чи несвоєчасного подання повідомлення про прийняття працівника на роботу лише з позначкою «початкове».

Іноді трапляються ситуації, що новоприйнятий працівник не виходить на роботу. Причини цьому можуть бути різні (наприклад, передумав, знайшов інше місце роботи тощо). У цьому разі роботодавцю необхідно видати наказ про скасування наказу про прийняття такого працівника на роботу та подати до ДФС скасовуюче повідомлення.

Зверніть увагу, що наказ про скасування наказу про прийняття працівника на роботу видається на підставі заяви такого працівника або акта про відмову приступити до роботи.

Таким чином, у ситуації, коли працівник відмовляється писати заяву на відкликання заяви про звільнення, роботодавцю необхідно:

скласти акт про відмову приступити до роботи;

видати наказ про скасування наказу про прийняття на роботу;

подати до ДФС скасовуюче повідомлення (у графі 2 у рядку «Тип» поставити позначку «скасовуюче»).

У разі якщо працівник з якихось інших причин не вийшов на роботу і не повідомив роботодавця про своє бажання відмовитися від цієї роботи, трудові відносини з ним не припиняються і скасовуюча форма повідомлення не подається.

Чи можливо виплачувати зарплату один раз на місяць за заявою працівника?

Законодавством визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватися при встановленні строків виплати заробітної плати. Водночас роботодавець має право виплачувати заробітну плату і більше двох разів (наприклад, раз на тиждень).

Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність і строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, оскільки згідно зі ст. 97 КЗпП роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.

Тому навіть за наявності заяви працівника з проханням виплачувати заробітну плату раз на місяць виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Оскільки в цьому випадку вимогу про виплату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.

Якщо працівник з якихось причин відмовляється від отримання авансу, роботодавець все одно має розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбуткувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум і здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.

У випадку коли заробітну плату на підприємстві перераховують на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівникові як мінімум двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.

ДФС БУКОВИНИ: ЯК ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ У БУХОБЛІКУ НЕУСТОЙКА (ШТРАФИ, ПЕНЯ)

У Головному управлінні ДФС Буковини інформують про те, що Листом Мінфіну від 11.07.2019р. № 35210-06-63/17879 надано роз’яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку неустойки (штрафів, пені).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон), який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Відповідно до Закону одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи — це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства), які повинні мати обов’язкові реквізити, визначені Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі — НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі — МСФЗ), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

Якщо підприємство для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності застосовує МСФЗ, то відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо визнання неустойки (штрафів, пені) доходами здійснюється відповідно до вимог МСФЗ.

Листом Міністерства фінансів України від 24.09.2018 № 35210-06-5/24914 надано роз’яснення щодо тлумачення МСФЗ, яке розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік» рубрики «Дохідна політика» розділу «Бюджет».

У разі застосування підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності НП(С)БО для відображення господарських операцій, пов’язаних з нарахуванням та отриманням неустойки (штрафів, пені), застосовуються НП(С)БО І0 «Дебіторська заборгованість», 15 «Дохід», затверджені наказами Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 та від 29.11.1999 № 290 відповідно, та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі — Інструкція).

Статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з Інструкцією на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» рахунку 71 «Інший операційний дохід» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.