З 1 липня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 535 заборонено ввезення на митну територію України транспортних засобів позицій 8702-8704 згідно з УКТЗЕД, що походять з Російської Федерації.
Відповідно до частини першої та другої статті 36 Митного кодексу України визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом.
Статтею 43 Митного кодексу передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
Сертифікат про походження товару – це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Декларація про походження товару – це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (заява про країну походження товару може містити такий запис “country of origin”, “herkunftsland”, “pays d’origine”, “pais de origen”, “paese di origine” тощо).
Якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України, то документ, що підтверджує країну походження товару, має подаватися обов’язково (частина друга статті 44 Митного кодексу).
Додатково, відповідно до пункту 3 статті 1 Кодексу якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародними договорами про вільну торгівлю, укладеними Україною з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, Канадою визначено, що крім сертифікату про походження товару, в якості документу, що підтверджує походження імпортованого товару, можуть подаватись інші документи про походження товару.
Тобто, для підтвердження країни походження транспортних засобів необхідно надати до митного оформлення один з документів про походження, про які йдеться у статті 43 Митного кодексу України або документ про походження товару, визначений міжнародними договорами про вільну торгівлю.
Водночас зазначаємо, що частинами восьмою та дев’ятою статті 43 Митного кодексу передбачено, що у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Тому до додаткових відомостей про походження транспортних засобів відносяться відомості, що містяться в ідентифікаційному номері – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб та декларується у графі 31 митної декларації.
Гаряча лінія: сплата ПДФО – актуальні роз’яснення
Нещодавно, у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» тему: «Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від продажу майна та отримання спадщини».
Спікер – завідувач сектору комунікацій Марія Коцим’юк. Пропонуємо до уваги декілька найбільш актуальних запитань з якими платники податків зверталися на «гарячу лінію».
Більш детально на офіційному порталі «Територіальні органи ДФС у Чернівецькій області» за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/383602.html.
Яким чином оподатковується ПДФО дохід, отриманий від продажу рухомого майна ФО – нерезидентом?
Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується відповідно до норм ст. 173 Податкового кодексу України та в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (18 відсотків).
Чи оподатковується ПДФО дохід у вигляді спадщини (подарунку), отриманий платником податку від ФО – резидента, в тому числі від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, та за якою ставкою?
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Як оподатковується ПДФО дохід у вигляді процентів, отриманий ФО від розміщення коштів на депозитному рахунку?
Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ) -18 %.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума грошової компенсації що виплачується ФО, яка працює у шкідливих умовах, замість лікувально-профілактичного харчування?
Відповідно до п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, одержаного платниками податку, не включається вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування.
Забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням регулюється ст. 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII ”Про охорону праці” із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2694), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, а також ст. 166 Кодексу законів про працю України.
Згідно із ст. 7 Закону № 2694 грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором, виплачується працівнику лише при роз’їзному характері роботи.
Тобто, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (п.п. ”г” п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Чи включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачуються відповідно до постанови КМУ від 30.01.2019 № 68?
Сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею, за рахунок субвенцій з державного бюджету, відноситься до категорії доходів, визначених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Чи необхідно ФО, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?
Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою – підприємцем.
Оприлюднено реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області звертають увагу платників податків на те, що Державна фіскальна служба України оприлюднила Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним станом на 01.07.2019.
Зазначена інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС у рубриці «Реєстри».
Оприлюднено дані щодо включених до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового
Державна фіскальна служба з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» здійснює реєстрацію платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та їх акцизних складів шляхом їх включення до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр платників) на підставі заяв, що подаються суб’єктами господарювання в електронній формі.
Відповідно до пункту 5 Порядку реєстрації платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого названою постановою, ДФС веде Реєстр платників та щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.
У Головному управлінні ДФС Буковини наголошують, інформацію щодо зареєстрованих станом на 01.07.2019 платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, включених до Реєстру платників, розміщено на офіційному веб-порталі у рубриці «Реєстри» за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/383606.html.
Та акцентують, інформація з Реєстру платників буде щоденно оновлюватись та оприлюднюватись у цій рубриці до запровадження такого оприлюднення в електронній формі у Електронному кабінеті.
Щиро дякуємо за співпрацю!
Головне управління ДФС у Чернівецькій області
Відповідальна за контакти зі ЗМІ та громадськістю:
завідувач сектору комунікацій Головного управління ДФС
у Чернівецькій області Коцим’юк Марія Михайлівна (т./ф.): (0372) 54-55-76
e-mail: [email protected] (для публічних запитів);
e-mail: [email protected] (для листування зі ЗМІ)