Сьогодні, 21 березня, виповнюється 75-та річниця з того дня, коли пішла з життя славна донька нашого краю, письменниця, гарна жінка, що вивела нашу літературу на європейський шлях, котра свого часу мешкала у селі Димка – Ольга Юліанівна Кобилянська.
Є у нашого народу звичай: найулюбленішних, найдостойніших своїх синів і дочок атестувати високими літературними іменами. Цілою китицею поетичних формул наділено і нашу славну краянку. Юрій Федькович називав її Гірською Орлицею, Павло Тичина – героїчною Ольгою, Олесь Гончар – Величавою, духовною квіткою Буковини.
Сама ж вона називала себе «робітницею свого народу», а дивізом її життя було: «Що люблю – люблю вже навіки».
Серед тих місць на землі, які полюбила навіки – і село Димка. Тут родина Кобилянських поселилася у 1889 році і протягом двох років проживала у батьківському маєтку. Завдяки Ользі Кобилянській село Димка прославилося на цілий світ. Димківчани з незгасною шаною бережуть пам’ять писменниці.