23-річний сержант Сергій Пенюк, позивний Зять, загинув 1 ЛИСТОПАДА 2023 року біля села Іванівське, що під Бахмутом на Донеччині. Під час виконання бойового завдання потрапив під снайперський обстріл. Поранення були смертельними.
Сергій Сергійович родом із селища Глибока Чернівецької області.
У 2020 році закінчив Чернівецький фаховий коледж технологій та дизайну за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування». Захоплювався автомобілями, колекціонував моделі та мріяв відкрити власне СТО.
З 2019 року хлопець служив у Державній прикордонній службі України.
Від травня 2022-го був водієм-кулеметником 11-го прикордонного загону. Виконував бойові завдання на різних гарячих ділянках фронту.
— А знаєш, Сергію, що дуже болить?
Не тільки могили, не тільки хрести…
А те, що життя твоє мало би буть
Ще довгим, щасливим, красивим — як сни.
Ти мав би кохати, дітей колисати,
Мав сивину на скронях зустріти,
Мав власну домівку з нуля збудувати,
Мав радість і горе в родині ділити.
Та замість весілля — жалобні свічки,
На мість колискової — тиша тривожна,
А замість дитячих долоньок малих —
Лиш пам’ять, яку загубити не можна.
Ти не привів на поріг свій дітей,
Не став чоловіком-господарем в домі,
Та став ти захист тисяч людей,
Щоб діти чужі не росли у полоні.
І може, колись під весняним дощем,
Коли зацвітуть у саду чорнобривці,
Хтось скаже: «Він був… Він стояв за усіх!
Та мрії його потрощили чужинці».
— Озвися ж, Сергію, хоч вітром у полі,
Хоч шелестом листя, хоч птахом з небес.
Я знаю, що ти не повернешся знову,
Та серце не вірить у слово «кінець».
Наталія Балан, 2026р.