Сьогодні ми маємо чудову можливість поспілкуватися з дендрологом Глибоцького виробничого управління житлово-комунального господарства (ВУЖКГ), керівником Глибоцького клубу органічного землеробства, громадським діячем, волонтером – Вадимом Рудим. Він поділиться своїм багаторічним досвідом у сфері озеленення міських територій, обстеження дерев та відновлення зелених насаджень після їх видалення. Мова піде про важливість професійного підходу до роботи з деревами, їх стан та як визначаються аварійні ситуації. Також ми дізнаємося про плани щодо створення нових зелених зон, підбір декоративних та рідкісних видів дерев, а також роль громади в озелененні парків і вулиць. Усі ці питання та інші нюанси будуть висвітлені в нашому інтерв’ю.
– Пане Вадиме розкажіть, будь ласка, чи проводяться обстеження дерев фахівцями перед їх видаленням і як визначається його аварійність?
Звісно, адже це необхідна процедура, передбачена законодавством. Жодне дерево не може бути видалено без обстеження і рішення комісії. За діючими ,,Правилами утримання зелених насаджень”, на вулицях міст швидкорослі дерева, яким понад 45 років та ті, що ростуть повільно, яким понад 60 років, вважаються аварійними, а відтак мають бути видалені. Це законодавча вимога, яка регламентується ,,Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”.
- Цікаво, тож які саме критерії застосовуються для прийняття рішення про видалення дерева?
Згідно з наявними нормативами, дерево, яке досягло певного віку, автоматично потрапляє до категорії “аварійне”. А аварійні дерева підлягають видаленню, і чинне законодавство взагалі не враховує стану дерева, його фізіології та інших чинників. Але ж є різні умови, різні види і породи дерев, тому такий підхід не вважаю раціональним. Приміром, трьохсотлітній дуб, який росте десь на галявині чи відкритому просторі, в оточенні інших видів, і в такому віці може бути цілком здоровим, а тому вважатись ,,молодим” і зовсім не бути аварійним.
Тому вирубати дерева тільки через їхній вік неприйнятно! Такі рішення приймаються після оцінки стабільності, фізіологічного стану дерева, коли вони стають небезпечними. Основним критерієм має бути стан, а не вік насаджень!
– Чи замінюються видалені дерева новими насадженнями? Якщо так, які види дерев висаджуватимуться?
- Звичайно, парк має бути оновлено і осучаснено. Зараз є багато нових видів декоративних дерев, які стануть окрасою наших вулиць і парку. Вже можна сказати, що це буде не одноразова акція, а з огляду на великий об’єм роботи, висаджування проходитиме в кілька етапів. Однозначно, садитимемо за пермакультурним принципом – будуть і декоративні, і плодові, і декоративні породи різних видів і груп.
Сподіваюсь, зможемо знайти не дуже поширені, але милуючі наш погляд в будь-яку пору декоративні види дерев і кущів – клен японський пальмолистий, клен Гіннала, чарівну прикрасу будь-якого парку – бобівник Золотий дощ, клен несправжньоплатановий, тюльпанове дерево, слива розлога, платан кленолистий, дуб канадський, дзельква японська.
- Часто помічаємо, що після сильного вітру на доріжках багато сухих гілок, іноді дуже товстих. Поясніть, чому в парку раз-у-раз падають гілки?
– Наш парк закладали, як згадують старожили, десь на початку – в середині 1950-х років. За великим рахунком, це старий акацієвий ліс з незначними вкрапленнями інших лісових порід. А монокультурні насадження завжди вразливі і шкідників, і до хвороб. Саме неврахування специфіки фізіології лісових культур, нехтування мінімально допустимою відстанню між деревами при садінні, використання для засадження переважно акації (за принципом ,,Що було, те і садили”), призвело до того, що фактично маємо старий монокультурний ліс, який слабко нагадує парк в звичайному розумінні.
В природних умовах, при розмаїтті порід, створюються умови, коли різні види дерев захищають одні одних, тож шкідники і хвороби не мають змоги сильно поширюватись. Натомісць штучні насадження одного виду дерев завжди в зоні ризику.
Яскравий приклад, коли в Харкові, на Журавлівці грибок ,,коренева губка” за кілька років повністю уразив кореневу систему сосен, і вони повсихали. Тепер там хвойні не можна садити взагалі. Фахівці сподіваються, що відновити ліс допоможуть дуби, які стійкі до цього грибка. Засилля однієї культури є однією з головних причин, чому дерева хворіють. Це, до речі, дуже помітно по видаленим деревам, де половина стовбурів вже частково трухняві.
Інший приклад. Всі бували в парку Шевченка в Чернівцях. Хоча дерева в тому парку і у нас практично одного віку, там дерева здоровіші тому, що немає такої загущеності, відстань між старими в деревами в рази більша, ніж у нас.
Надмірна густота дерев в парку спровокувала ще одну небезпечну проблему. Багато хто звертав увагу, що значна частка дерев, особливо в нижній частині парку, похилені. А відхилення від вертикальної осі на понад 20° автоматично робить дерево аварійним. І коли воно впаде після сильних вітрів чи дощів – питання часу.
Так стається тому, що через значну загущеність мало світла і дерева тягнуться вгору. Високе дерево з сильною кроною угорі має, звичайно, центр маси дуже високо. А в 2008 році, пам’ятаємо, були сильні зливи, коли після потужних проливних дощів за півтори доби випало ще дві з половиною місячні норми.
На місці, де розміщений парк, раніше був суцільний мочар, а в нижній його частині навіть було озеро. Відповідно, сформована там структура ґрунтів сильно утримує вологу і не дозволяє їй швидко просочуватись в нижні шари. Тому через сильні дощі ґрунти розмокли і не могли утримувати вертикально тридцятиметрові дерева з високим центром маси.
- Пане Вадиме, чи є плани щодо відновлення парку після видалення аварійних дерев?
Так, на даний момент узгоджуємо видовий склад, і з огляду на це – необхідну кількість саджанців.
В Європі дерева доглядають, починаючи з розсадника, де їх правильно формують вже у молодому віці, щоб не допустити нещадного зрізання гілок згодом. А у нас прийнято звертати увагу, коли вже падають гілки. Тому важливим завданням після закладки нових насаджень бачу фаховий догляд за деревами.
Слід враховувати, що біологічні особливості дерева мають відповідати місцю, де його посаджено. У нас же, приміром, величезні тополі і липи часто садять на вузьких вулицях, впритул біля будинків. Великі дерева потрібно садити там, де багато місця.
У наших західних сусідів існує практика ,,полардінг”. Це щорічне обрізання дерев, при якому акуратно видаляються лише однорічні прирости. І починають це робити з самого початку вирощування дерев. Так повинно бути і в нас.
- Думаю, що багатьох наших читачів цікавить також ваша експертна думка щодо того, як громада може долучитися до вирішення питань озеленення парку?
- Перш за все, звичайно, прийти на толоку, коли будемо садити парк. Хто має, може запропонувати свої дерева і кущі, попередньо повідомивши на електронну адресу agro85@ukr.net
Не будуть зайвими калина, декоративні хвойні, бересклети, катальпи. В планах закласти в парку ділянки з нашими рідкісними ендемічними видами і представниками субтропіків. Бачимо, як клімат змінюється. Екзотичні рослини, про які ми раніше тільки чули, вже комфортно почуваються в наших умовах. Згадується, минулого року глибочани пропонували свої цибулини квітів, які ми висадили в центрі. Тож, спільними зусиллями.
З письмовими пропозиціями щодо озеленення парку і вулиць можна звертатися за адресою: Глибока, вул. Героїв Небесної Сотні 56 чи на електронну адресу ВУЖКГ vujkg2017@gmail.com
Дякуємо Вадиму Рудому за змістовне та цікаве інтерв’ю! Питання озеленення наших вулиць і парків — це не лише турбота про естетику, а й важлива частина покращення екологічної ситуації в нашій громаді. Розуміння важливості правильного догляду за деревами, вибір відповідних порід та співпраця громади — це кроки до створення комфортного та здорового середовища для нас і наших нащадків. Спільними зусиллями ми можемо зробити наші населені пункти ще зеленішим, а парки — красивими і безпечними для відпочинку.