Цифровізація на Буковині – Розкажіть, будь ласка, що таке цифровізація загалом? Що означає це слово для буковинців?
– Цифровізація – це зручність, комфорт, швидкість, доступність. Автоматизація. Прозорість та підзвітність. Це чіткий контроль. Це залученість кожного громадянина держави. Цифровізація – менше паперів «paper-less» Цифровізація – це для людей – швидко, зручно і без черг, адже всі адміністративні послуги стають доступними і в маленькому селі та у великому місті – онлайн. Це майбутнє без паперів: більше немає потреби носити документи, усе вирішується в декілька кліків. Автоматизація роботи державних установ – дозволяє зосередитися на важливому, залишаючи рутинні паперові процеси в минулому. Менше бюрократії – більше результатів, адже цифрові послуги економлять час і ресурси. Цифровізація – прозорість і підзвітність у діях влади, що гарантує і довіру кожного мешканця.Цифровізація для всіх: інструмент, за допомогою якого кожен стає учасником змін у своїй громаді завдяки сучасним технологіям. І найголовніше – цифровізація забезпечує контроль і доступність, об’єднуючи мешканців і владу у спільних діях. Завдяки цифровим проєктам кожен громадянин, буковинець, є залученим у всі процеси, він контролює дії, він обізнаний, а найприємніше в цій ситуації, що він відчуває відповідальність.
– Які цілі зараз ставить держава у напрямку доступності цифрових послуг? – Ціль держави – забезпечити комфортну взаємодію між громадянином та державними установами та інституціями. Комфорт – це ЦНАПи, довідки та витяги в електронному вигляді без черг, всі документи – швидко. – А як саме цифровізація сприяє запобіганню корупційних ризиків в державі ? – Можна назвати дуже багато державних послуг, які ми з вами можемо отримати в Дії чи на Порталі Дія у кілька кліків та за пару хвилин: відкриття і закриття ФОПів. Будь-яка довідка. Дозволи та ліцензії. Сотні процесів є повністю автоматизовані – у прийнятті рішень не залучено жодної людини. Що повністю виключає втручання зацікавлених осіб.
Якими послугами вже користуються буковинці – Якими адміністративними цифровими послугами сьогодні вже користуються буковинці, чи є вони навіть у маленьких селах?
– У Чернівецькій області 52 громади. І у кожній з них є ЦНАП. Крім того, в громадах діють віддалені робочі місця адміністраторів – у старостатах. Таких робочих місць – 109.
Також є нововведення: 2 пересувні робочі місця – це спеціальна цифрова валіза. В області їх 2 – в Чернівцях та ще одну нещодавно придбано у Сторожинці. Це послуги для тих осіб, хто не може потрапити в ЦНАП чи в старостинський пункт, тому вони отримають таку допомогу, до них прийдуть особисто.
Це послуга для людей з обмеженими можливостями, для вагітних жінок, для ветеранів. Це наближує адмінпослуги до людей. Це валіза, яка має захищений комп’ютер, канал зв’язку, камери, принтер, це власне робоче місце, яке можна перенести.
У гірських громадах Буковини є питання щодо покращення доступності безбар’єрності: пандуси, без порогів тощо. У нас все на хорошому рівні, але є моменти, де можна зробити ще краще. – Якщо порівняти Чернівці з іншими обласними центрами України: Київ, Львів, Одеса, Дніпро, впровадження цифрових адмінпослуг у всіх на одному рівні чи показники відрізняються?
– Мінцифри ставить перед собою ціль: 100 відсотково наявних послуг – в кожен ЦНАП. По Україні і по ЦНАПах і, власне, по цифровізації ми займаємо більш ніж середнє, ближче до лідерських місць.
Станом на літо у нас було 18 місце по цифровізації в країні. Чернівецька область в Україні займає перше місце по публікації відкритих даних.
Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/
