«220-ий»  приваблює і ззовні, і всередині приміщення

ПЕРШОГО ВЕРЕСНЯ ДЕНЬ ПІДПРИЄМЦЯ

До торгових закладів, чесно зізнаюся, без особливої потреби не полюбляю навідуватись. Отож, до цього гарного комплексу, на якому здаля помітна на фасаді крупна цифра «220», днями я зайшов уперше. Власне, чимало почутих на передні від глибочан добрих відгуків, сповна підтвердились і в цілому. Звісно, захотілося і зустрітися  з господарем – приватним підприємцем Ярославом Лупуляком.

  • Сам я успадкував магазин, що був відкритий 1999 році, від свого батька, – розповів Ярослав Степанович, – що правда опервах навчався у Кіцманському сілько – господарському коледжі. Став приватним підприємцем.

Тут я вже відійду від монологу пана Ярослава і додам, що в новій іпостасі він доволі швидко опанував підприємницьку справу – і вельми успішно. Подбав і про реконструкцію будинку, як ззовні, так і внутрі приміщення. Поряд зі смаком оформленими полицями на них з явились і продовольчі і супутні промислові товари. До речі, понад 7 тисяч найменувань. Налагодив партнерські зв’язки з виробниками продукції, як на теренах Буковини, так і сусідніх областях України. При чому товар постачається лише належної  якості, який, зрозуміло приваблює покупців. А ще й доступними цінами, що найменше нижчими на 5-10 % а ніж у ряді  інших торгових точках.

Запровадив Ярослав Степанович також  у роботу свого закладу і постачання краму за попереднім замовленням безпосередньо до помешкань покупців. А це вельми зручно, зокрема, для людей похилого віку. Мабуть, слід додати і те, що за укладеними списками пенсіонерів вона можуть розрахуватися за придбаний товар і у день пенсійних виплат.

Гадаю зацікавленим особам, знадобиться і та цифра, що магазин «220» щомісяця сплачує до бюджету 25-27 тисяч гривень податків.

Як і обіцяв співрозмовнику на цьому і завершу свою розповідь а читачам, пораджу:

Завітай ДО «220-ого», що розміщений по вулиці Борцям за волю України – не пожалкуєте!

Василь ГЕЙНІШ