Зі створенням і запровадженням роботи Центрів первинної медико-санітарної допомоги провідну роль відіграють у галузі фахівці, які діють у закладах Глибоцької територіальної громади. Про двох з них і наша розповідь.
Те одне, але дуже вагоме слово: «Спасибі!»
Своїй дотці батьки – мати лікар, а тато залізничник – по закінчені школи віддали право самостійного вибору майбутньої професії. Отож, Оля, недовго думаючи, подала документи для вступу у Буковинський медичний університет. Успішно склала іспити і не менш успішно завершила навчання у цьому престижному вузі.
-Так сталось, що у університеті під час мого навчання,- розповідає Ольга Паламарюк, – саме створювалась структура підготовки сімейних лікарів. Ця кваліфікація найбільше привабила мене. І вже отримавши диплом, з 2007 року розпочала свою трудову діяльність на згаданій посаді, зокрема в установі ПМЗД Глибоцької територіальної громади, де працюю уже п’ятий рік.
Гадаю, вельми показовий є т ой факт, що серед підопічних Ольги Георгіївни 1900 пацієнтів, які уклали договір з сімейним лікарем, а значить виявили високий рівень довіри до її фахових здатностей. Слід також додати, що у всіх трьох хвилях загострення числа захворювання на COVID-19 Ольга Паламарюк разом із помічницями – медсестрами Вірою Нагірною та Оксаною Галань крок за кроком набували досвіду у боротьбі із цією важкою недугою, робили все можливе, щоб повертати людей у нормальне і здорове русло життя.
-Що й казати, – повідала Ольга Георгіївна, – як нам усім не легко було у ті справді екстремальні періоди роботи. Слава Богу, пережили, вистояли і найбільшу радість отримували тоді, коли підопічні здолавши хворобу, підходили до нас і щиро, без зайвого голослів’я, коротко казали: «спасибі!».
Роль наймолодшої у районі пенсіонерки її аж ніяк не влаштовувала – повернулась до роботи.
Дивовижно, але саме так трапилось у долі глибочанки Майї Ванзуряк, коли у свої 37 років офіційно стала пенсіонеркою. Власне, не випадково, бо прийшовши на роботу після закінчення Вашковецького медучилища у 1992 році, згодом 10 літ (2001-2011 рр.) відпрацювала старшою медсестрою у реанімаційному відділенні Глибоцької рай лікарні. Ця посада в одному з найвідповідальніших відділень медичної установи оцінювалась у трудовому стажі згідно з законодавством, як рік – за два.
– Отже, – посміхаючись розповіла Майя Миколаївна, – так я опинилась у статусі пенсіонерки. Чесно кажучи, з подібною роллю у своєму житті аж ніяк довго змеритись не змогла. Через певний час, а точніше у 2016 році знову приступила до роботи.
Звісно, отой великий досвід, здобутий у реанімаційному відділенні, не пройшов повз увагу керівництва Центру первинної медико-санітарної допомоги Глибоцької територіальної громади. І відповідно Майю Ванзуряк призначили головною медсестрою Центру ПМСД. Із поміж ряду виконання професійних обов’язків Майя Миколаївна займається і навчанням молодшого медперсоналу, а ще веде й кадрові питання. Словно, образно кажучи, майстриня на всі руки.
…Ці короткі розповіді лише штрихи до повноцінних портретів Ольги Паламарюк та Майї Ванзуряк. Зрозуміло, ці штрихи далеко не повні. Але, як зазначила на додаток керівник Центру ПМСД Лариса Тимофті, і Ольга Георгіївна і Майя Миколаївна сповна слугують за добрий приклад, мають заслужену повагу і авторитет у колективі.
Василь Гейніш